Госа́ч, -ча, м. Горячій волъ.
Джирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Дребезжать. А голос такий у його був, як з бочки, аж вікна джирчать.
Карлючка, -ки, ж. Ум. отъ карлюка. Мойсей зігнув шию карлючкою, а голова звисла на груди. Кожда ручка собі карлючка. загнути карлючку кому. Задать трудный вопросъ кому, поставить въ затруднительное положеніе кого.
Ма́ри, мар, мн. 1) Носилки (для умершихъ). Несли труну на марах бояре. щоб тебе на марах винесло! Желаю тебѣ смерти. (Проклятіе). 2) Cм. мара 3.
Порахунок, -нку, м. Разсчетъ.
Потискати, -ка́ю, -єш, сов. в. потиснути, -ну, -неш, гл. Сжимать, сжать, давить, придавить. Потискає бондарівну за білії пальці. Бере камінь лев у лапи... як потисне, — камінь тріснув. Потиснув мов Хому Ярема, що й очі вискочили пріч. Мороз потис. Сильный морозъ. Мороз... як потиснув.
2) Швырять, швырнуть, бросить. Так і потис мені межи очі.
3) Отправиться, пойти. Шапку в кулак і потис за ворота.
Скочистий, -а, -е. Покатый. Скочиста дорога.
Смаглій, -лія, м. = мургій.
Тат сз. Вѣдь, да вѣдь. А ти, дівча, дівчаточко, не лакомся на 'ня, тат я духовна особа, не пойдет ти за 'ня.
Указник, -ка, м. Указчикъ. Сьогодня не празник, а ти нам не вказник.
