Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куняти

Куняти, -ня́ю, -єш, гл. Дремать. Мале дитя коло його на сонці куняє. Шевч. Куняє й наливає, наливає — випиває, випиває і куняє, свого віку козацького доживає. Ном. № 11730.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНЯТИ"
Наполу́мити, -млю, -миш, гл. Убѣдить, уговорить. Я зовсім не хтів його позивати, та Грицько як зачав, як зачав, та таки наполумив мене позиватись. Кіевск. у. Не хтілось їхати у Київ, але батько наполумив мене, — бач, тепер заробітки добрі під льодом. Кіевск. у.
Однісінький, -а, -е. Только одинъ, единственный. Пливе чоловік день, пливе і другий — не видно ні однісінького корабля. Рудч. Ск. II. 19.
Оманний, -а, -е. Обольстительный; обманчивый. Оманна просторік святиня. К. МБ. II. 118.
Побридки, -док, ж. мн. Бродяжничество, броженіе. Оце немає сучки Оленки! пішла, мабуть, на побридки. ЗОЮР. II. 19.
Позсапувати, -пую, -єш, гл. Срубить многія растенія при полотьѣ.
Покалічити, -чу, -чиш, гл. Искалѣчить (многихъ). К. ЧР. 358. А він в кущах ноги покалічив. Рудч. Ск. II. 160.
Прихвалювати, -люю, -єш, сов. в. прихвалити, -лю, -лиш, гл. Похваливать, похвалить, прихваливать, прихвалить. Зміев. у. «Як питатимуть (на ярмарку), чи добрий, так ти прихвали та ше й забожись». Коли так, вивів, давай прихвалювати та божитись, — люде і купили зараз. Мнж. 146.
Стягти, -ся. Cм. стягати, -ся.
Трикуток, -тка, трикуточок, -чка, м. Ум. отъ трикут.
Фацкати, -каю, -єш
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.