Бубоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Говорить невнятно, бормотать; лепетать. Тихо бубонів святу молитву. Дітвора бубонить, регочеться.
Варварити, -рю, -риш, гл. Праздновать день св. Варвары (4-го декабря). Було не савити, не варварити та на сорочку сурганити.
Дорі́дний, -а, -е. 1) Урожайный. Хвалить Бога, тепер дорідний год на всячину. 2) Рослый, крупный. Дорідне жито. 3) Прирожденный, врожденный. Дорідна відьма, а єсть відьми роблені, — мати дочці так поробе, то вона й відьмою стане.
Дохожа́лий, -а, -е. Взрослый, въ лѣтахъ. Дохожалий таки був парубок, та й умер. Дівка вже дохожала, не сьогодня — завтра заміж піде.
Лабза, -зи, м. Попрошайка.
Лу́скіт, -коту, м. Трескъ.
Назоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Надоѣсть, досадить. Ти мені назолився. 2) Нащелочить, набучить.
Повечоріти, -ріє, гл. безл. Повечерѣть, наступить вечеру. Коли б мені да, Господи, повечоріло, до б на моєму серденьку поздоровіло.
Снісарь, -ря, м. = слюсарь. Він у нас снісарем, — замки справля, відра і так що инше.
Угнавий, -а, -е. = вугноватий.
