Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

курвити

Курвити, -влю, -виш, гл. Распутничать. Як умер чоловік, давай вона курвити. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРВИТИ"
Гарнюсінький, -а, -е. = гарнісінький. Сам гарнюсінький же, як линок. Г. Барв. 234.
Генеральський, -а, -е. Генеральскій. Шевч. 552.
Життєпи́сний, -а, -е. Біографическій. Желех.
Залі́ззя, -зя́, с. Желѣзныя части плуга. Купив плуг, лишень деревінь, а заліззя треба ще. Камен. у.
Кацапський, -а, -е. Великорусскій.
Охайливість, -вости, ж. = охайність.
Стерво, -ва, с. Падаль. Лежить собака на стерег; і сама не буде їсти і другому не дасть. Ном. № 4824. 2) Брань. Стерво жінка не злюбила. Чуб. V. 668.
Хоробний, -а, -е. Къ болѣзни относящійся. Желех.
Цигикати, -каю, -єш, гл. Пиликать, плохо играть на скрипкѣ. Желех.
Шлейка, -ки, ж. 1) Ум. отъ шлея. 2) Подтяжка. Гол. Од. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУРВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.