Вісник, -ка, м. У столяровъ, бочаровъ: скобель.
Воротило, -ла, с.
1) = навій.
2) Длинное бревно, которымъ поворачиваютъ мельницу.
3) Часть токарні (Cм.).
4) Родъ ключа для поворачиванія навоя въ ткацкомь станкѣ.
Доско́цький, -а, -е. Прыткій, умѣющій добывать. Бач, який доскоцький, перший вихопився.
Звірня́, -ні́, ж. соб. Звѣрье. А що там звірні було, — Господи!
Підволоджувати, -джую, -єш, сов. в. підволо́дити, -джу, -диш, гл. Смачивать, смочить, увлажить.
Повіяти, -вію, -єш, гл. Повѣять. Ой повій, вітроньку, з гори в долиноньку. Повій, вітре холодненький, з глибокого яру.
Поопоганювати, -нюю, -єш, гл. = пообпоганювати.
Посупити, -плю, -пиш, гл.
1) Нахмурить.
2) = похнюпити. Голову посупив.
Прижовклий, -а, -е. Нѣсколько пожелтѣвшій.
Тертак, -ка́, м. и пр. = тартак и пр.
