Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

купчиха

Купчиха, -хи, ж. Купчиха. Проти його стояв один купець з молодою купчихою. Левиц. Пов. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 328.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУПЧИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУПЧИХА"
Безнадійність, -ности, ж. Безнадежность.
Гвардійонець, -нця, м. Гвардеецъ. Мене, дядьку, вибрали у гвардійонці. О. 1861. VIII. 25.
Дзвя́га, -ги, ж. = Звяга.
Дуженький, -а, -е., Ум. отъ дужий. Довольно сильный.
Завда́ча, -чі, ж. Задатокъ. Я вже взяла три карбованці на завдачу. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Злизну́ти, -зну́, -не́ш, гл. Исчезнуть. Тьху! злизни, пропади! Н. Вол. у. Лиха искра поле спале й сама злизне. Н. Вол. у.
Ло́бурка, -ки, ж. см. значеніе лобурь по отношенію къ женщинѣ.
Мару́на, -ни, ж. Раст. Маточная трава. Matricaria, Pyrethrum parthenium. Вх. Пч. І. 12. А маруна посходила та пополовіла. Гол. І. 290.
Переставити Cм. переставляти.
Погрібач, -ча, м. Кочерга. Вх. Лем. 451.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУПЧИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.