Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куревиця

Куревиця, -ці, ж. Мятель, вьюга. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРЕВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРЕВИЦЯ"
Бруслинний, -а, -е. Относящійся къ бруслин'ѣ.
Залячи́, -жу, -жеш, гл. = залягти.
Згук, -ку, м. Звукъ. КС. 1882. IV. 166.
Їстик, -ка, м. Палочка съ желѣзнымъ наконечникомъ для очистки плуга отъ прилипшей земли. Козелец. у. Рудч. Ск. І. 170. Чуб. VII. 399. КС. 1883. IX. 223.
Обжирливий, -а, -е. Обжорливый.
Поблудитися, -джуся, -дишся, гл. = поблудити 2. Либонь же ми поблудилися, не до свата та забилися. Грин. III. 481.
Почвара, -ри, ж. Привидѣніе.
Примчати, мчу́, -чи́ш, гл. Примчать. Примчали з казанок сивухи. Котл. Ен. Дідько і попа примчав. КС. 1882. X. 33.
Рандарський, -а, -е. = орандарський. К. Досв. 13.
Трясучка, -ки, ж. 1) Лихорадка. Угор. 2) Раст. Brisa media L. ЗЮЗО. І. 114.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУРЕВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.