Бундячитися, -чуся, -чишся, гл. = бундючитися. Возний, — так і бундячиться, що помазався паном.
Вивершувати, -шую, -єш, сов. в. вивершити, -шу, -шиш, гл.
1) Дѣлать, слѣлать верхъ. Вивершити стіг.
2) Насыпать, насыпать выше краевъ.
3) Завершать, завершить, исполнить.
Вільно и вольно, нар. 1) Свободно, вольно. І все, що лазить по долівці, і все, що вгору вільно лине. 2) Можно. Дома я, каже, дома! Усе мені вільно. Що вільно панові, то не вільно Іванові. Вільно собаці і на владику брехати. Красти вільно, та б’ють більно. Не вільно. Нельзя.
Канцур, -ра, м. Отрепье, кусокъ. До канцура. До остатка, дочиста, до конца, совершенно. Витоптала бісова душа увесь овес до канцура. Онучи чвахтили, хоч викрути, — до канцура помочились. Покрали усе до канцура. Забув усе до канцура. Ум. канцурок. Так той меч на канцурки і розскочивсь.
Ме́кати, -каю, -єш, одн. в. ме́кнути, -ну, -неш, гл. Блеять.
Нищечком нар. Ум. отъ ни́шком.
Паклен, -ну, м. Раст. Acer campestre L.
Позростати, -та́ємо, -єте, гл. Вырасти (о многихъ).
Призволення, -ня, с. Позволеніе; соизволеніе.
Рипатися, -паюся, -єшся, гл. Часто отворять дверь. Сиди в хаті, не рипайся.
