Анталю́з, -за, м. Серебряная монета, получившая, путемъ особыхъ пріемовъ владѣльца ея, чудесную силу возвращаться къ хозяину (въ нар. повѣрьяхъ). Cм. інклю́з.
Босісінький, -а, -е. Совершенно босой. Там такий голем голісінький, босем босісінький.
За́світла нар. Засвѣтло. Несуть страву, де що запопали, щоб засвітла повечерять.
Кокиня, -ні, ж. Курица кохинхинка. Кокиня мат оброснуті ноги.
Кушка, -ки, ж. 1) У косцевъ: родъ деревяннаго стакана, въ который вкладывается точильный брусокъ и мусак — кусокъ отточенной стали; сосудъ этотъ имѣетъ вухо, которое затыкается за поясъ косца. такъ называется ведро, въ которомъ лежитъ въ водѣ брусокъ. 2) Носъ (на бурсацкомъ жаргонѣ). А ніс хиба кушка? — У нас кушкою зветься. (Отвѣтъ бурсака).
Мурка́ч, -ча́, м. Баранъ.
Отрібка, -ки, ж. Родъ кушанья = отріб? З отрібки баба — шарпанина.
Покицяння, -ня, с. Въ игрѣ въ жмурки: прикосновеніе къ играющему. Cм. покипяти.
Пробілювати, -люю, -єш, сов. в. пробілити, -лю́, -лиш, гл. Чистить, очистить кожу шкафою (у кожевниковъ).
Скликатися, -каюся, -єшся, гл.
1) Перекликаться, звать другъ друга. І почали вони скликатися.
2) Сзываться.
