Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кунштик

Кунштик, -ка, м. Рисунокъ, картинка. І книжечок з кунштиками в Ромні накупили. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНШТИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНШТИК"
Гри́да, -ди, ж. = Гряда 4. Вх. Зн. 12.
Дяченя́тин, -на, -не. Принадлежащій ребенку дьячка.
Літа́вець, -вця, м. Метеоръ, который народъ считаетъ за нечистаго духа, летающаго въ видѣ огненнаго змѣя.
Мо́вкнути, -ну, -неш, гл. Умолкать.
Очечко, -ка, с. Ум. отъ око. Мил. 185.
Пазолки Cм. пазілки.
Понуритися, -рюся, -ришся, гл. Угрюмо опустить голову. Ой вийде брат, — понуриться, вийде матір, — зажуриться. АД. І. 270. Посідали, понурились, ніхто й пари з рота не пустив. Стор. II. 14.
Попужнути, -жну, -не́ш, гл. Пугнуть. Як уже пужнули драпіжників, вона поруч з батьком на диво билась з ворогами. Стор. МПр. 28.
Рипкати, -каю, -єш, гл. = рипатися. Угор.
Слідом нар. 1) = слідком. Слідом за дідом. Ном. № 11837. 2) Какъ должно. Треба слідом все робити. Левч. 56.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУНШТИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.