Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кунштик

Кунштик, -ка, м. Рисунокъ, картинка. І книжечок з кунштиками в Ромні накупили. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНШТИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНШТИК"
Байдужки нар. Ум. отъ байдуже.
Вигукнути Cм. вигукувати.
Випозичити, -чу, -чиш, гл. 1) Исчерпать, занимая. 2) Раздать въ займы.
Дзябкани́стий, -а, -е. Пестрый, пѣгій. Вх. Зн. 15.
Лупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Спадать (о корѣ), лупиться (о кожѣ), шелушиться. Лупляться ноги, що все в воді. Васильк. у. 2) Выходить изъ яйца (о птенцахъ). Ном. № 13690.
Пересміхатися, -хаюся, -єшся, гл. Пересмѣиваться.
Принадонька, прина́дочка, -ки, ж. Ум. отъ принада.
Цвеник, -ка, м. Хвастунъ. Воронеж. губ.
Шукати, -ка́ю, -єш, гл.кого́ и за ким. Искать. Шукай вітра в полі. Ном. № 1947. Лиха не шукай — воно само тебе найде. Ном. № 1960. Єї тато і єї чоловік за нею шукають. Гн. І. 155.
Шусниця, -ці, ж. = суспиця. Уман. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУНШТИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.