Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

курбелити

Курбелити, -лю, -лиш, гл. Вихриться, клубиться; летѣть вихремъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 328.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРБЕЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРБЕЛИТИ"
Блиска, -ки, ж. Трясогузка, Motacilla ripivaga. Вх. Уг. 227.
Висліпити, -плю, -лиш, гл. Ослѣпить всѣхъ. Іще не всіх чортів висліпили — підемо сліпить. Ном. № 10346.
Дріто́вач, -ча, м. = дрітарь. Вх. Уг. 237.
Загрома́джувати, -джую, -єш, сов. в. загрома́дити, -джу, -диш, гл. Загребать, загресть, закапывать, закопать. Живцем в землі їх загромадили. Котл. Ен.
Землепи́сний, -а, -е. Географическій. Желех.
Наворо́чувати, -чую, -єш, гл. = навертати.
Обмолотити Cм. обмолочувати.
Переремигати, -га́ю, -єш, гл. Пережевать жвачку.
Поохрипати, -паємо, -єте, гл. Охрипнуть (о многихъ).
Розжалобитися, -блюся, -бишся, гл. Розжалобився як вовк над поросям: відїв ніжки та й плаче. Ном. № 4692.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУРБЕЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.