Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

курдупель

Курдупель, -пля, м. Карликъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРДУПЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРДУПЕЛЬ"
Заоді́тися, -нуся, -нешся, гл. Одѣться. Вх. Зн. 20.
Котара, -ри, ж. Юрта, шалашъ. І вибрав за царя раба свого Давида, з кошари його взяв од батьковських овечок. К. Псал. 183.
Лакований, -а, -е. Лакированный. Херс. у.
Лису́на, -ни, ж. Корова съ бѣлымъ пятномъ на лбу. Желех.
Обмежити Cм. обмежувати.
Перерепатися, -паюся, -єшся, гл. Потрескаться, полопаться.
Позубити, -блю, -биш, гл. 1) Зазубрить; сдѣлать зазубрины. Позубили мені сокиру. Ой десь мене Господь Бог не простив, що я у неділю серпи позубив. АД. І. 81. 2) Сдѣлать зубцы. Позубила комір і чохлу.
Полохливо нар. Пугливо, робко.
Скрекіт, -коту, м. Стрекотаніе.
Фалда, -ди, ж. 1) Складка. Желех. 2) Зарубка на концѣ песта къ сукновальнѣ. Мик. 481. Cм. хвалда.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУРДУПЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.