Боровичок, -чка, м. Ум. отъ боровик.
Відморювати, -рюю, -єш, сов. в. відморити, -рю, -риш, гл. — бджоли. Морить, заморить пчелъ. Треба перед Спасом одморювати бджіл.
Зала́плювати, -люю, -єш, сов. в. зала́пити, -плю, -пиш, гл. У плотниковъ: соединять концы бревенъ. Оце тільки ми підвалини залаплювали, а тепер візьмемось за дошки.
Купало, -ла, м. 1) Ночь съ 23 на 24 іюня, обрядъ празднованія, совершаемаго въ эту ночь сельской молодежью. Сьогодня Купала, а завтра Івана. Иногда такъ называется мѣсто празднованія: На купалі огонь горить. 2) Чучело, употребляемое во время этого празднованія. 3) Дѣвушка, которая во время празднованія, при обрядѣ гаданія, раздаетъ цвѣты. 4) Употребленное въ среднемъ родѣ и какъ собирательное, обозначаетъ лицъ, участвующихъ въ этомъ празднествѣ. Сходилось купало із дому до дому. Ум. купа(й)лочко. Час нам, дівчатка, з купайлочка додому.
Позаписувати, -сую, -єш, гл. Записать (во множествѣ). Все, що йому трапилося позаписувати на селі. Всіх позаписував.
Пообмірювати, -рюю, -єш, гл. Обмѣрить, измѣрить (во множествѣ).
Стрижка, -ки, ж.
1) Ум. отъ стрига. стри́жка-перестрижка — такъ дразнятъ стриженныхъ.
2) Остриженная овца. Овечка-стрижка. Чтире стрижки чорненькії із ягняти маленькії.
Тестівщина, -ни, ж. Имущество, унаслѣдованное отъ тестя.
Чик II, меж. 1) Отъ чикати, — выражаетъ рѣзанье. 2) Выражаетъ прыганье (въ загадкѣ). Куций Степанко скрутився, звертівся, та й по хаті скаче — чик, чик!
Шіпавий, -а, -е. = шолудивий.