Важіння, -ня, с. Взвѣшиваніе. А бодай його з таким важінням, що тілки вгайка, а не робота!
Вистрілянка, -ки, ж. Названіе ружья. Встрѣчено въ пѣснѣ въ Ум. видѣ: вистріляночка. Сам на себе надіюся і на свого коня вороного і на сіделечко з-під злота самого, на два пістолі барзе грімкії, на третю рушничку-вистріляночку.
Говіння, -ня, с.
1) Говѣніе. З дурного говіння не буде спасіння.
2) Постъ. Звоювали Путилову в велике говінє.
Дово́зити, -во́жу, -зиш, сов. в. довезти́, -зу́, -зе́ш, гл. Довозить. Найнявся мужик довезти двох жидів у містечко на ярмарок.
Дослу́хувати, -хую, -єш, сов. в. дослу́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Дослушивать, дослушать до конца. Диво та й тільки, каже гайдамака, дослухавши сотниківну. 2) Слышать, услышать. Що дослуха — наче крізь воду проточну. Як річ таку суддя дослухав, низенько поклонивсь, потилицю почухав.
Матінкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Часто говорить: ох, матінко! Ох, матінко! — тут шепче, оха матінкує (баба-шептуха), а там на здобич погляда.
Напряме́ць нар. = навпростець. Напрямець тільки ворони літають.
Перемняти Cм. переминати.
Тапчаник, -ка, м. Ум. отъ тапчан.
Цюця, -ці, ж. Дѣтск. собачка. Спекла Луця: не схоче їсти й цюця. Ум. цюцька, цюцінька, цюцічка.
