Безземельник, -ка, м. Человѣкъ, не имѣющій земли.
Ворожбит, -та, м. Гадальщикъ, колдунъ.
Затира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зате́рти, -тру́, -ре́ш, гл. Затирать, затереть, стирать, стереть. Ой ходімо, дівчинонько, слідок затирати. Переносно: заглаживать, загладить, стараться скрыть. Як ні затирала свій смуток шуткуванням... він раз-по-раз допитувався. 2) — ру́ки. Потирать руки. А там, затираючи руки... потяг доріженькою до хати. 3) Дѣлать заторъ. Із ляхами пиво варити затирайте: лядський солод, козацька вода, лядські дрова, козацькі труда. 4) У бочаровъ: прорѣзывать на нижней части клепокъ полосу или вырѣзку для вставки дна. 5) Только несов. в. Ѣсть съ аппетитомъ. Панотець затирав сметану з свіжим сиром, випивши чарку оковитої. Тимоха тим часом затирав печену курку, що на стіл подали. 6) — борщ. = заправляти 1.
Некрут, -та, м. Рекрутъ. Сказано мені, що на черзі Андрійко у некрути. А Оникій нехай здоров буде, бо я учора заплакала за його, як почула, що у некрути братимуть. По над садом зелененьким доріжка лежала, молодая туди пані некрут виряжала. Ум. некрутик. Сидя, леже некрутики в кованих кайданах.
Оборонник, -ка, м. = оборонець. Ум. оборонничок. Батечку, мій голубчику, мій оборонничку, моя затулочко, оборони мене від лихої години, від невірної дружини.
Покопати, -па́ю, -єш, гл.
1) Изрыть, ископать.
2) Перекопать (во множествѣ). Не можна мені з нею бувати і з нею розмовляти, бо лихії воріженьки покопали доріженьки.
3) Накопать, выкопать (во множествѣ). Сусідки близькії — то он вороги самі — покопали ями попід ким, під нами.
Праправнучка, -ки, ж. Праправнучка.
Ужеребити, -блю, -биш, гл. Принести жеребенка, родить (о лошади и медвѣдицѣ). Медведиха, ужеребила тулуки.
Циркул, -ла, м. Округъ, волость.
Шуря-буря, ж. Вихрь.
