Викладати, -даю, -єш, сов. в. викласти, -ду, -деш, гл.
1) Выкладывать, выложить. Як позичає, то всі боги викладає.
2) Въ художественныхъ гуцульскихъ работахъ: дѣлать инкрустаціи изъ дерева, рога или кости.
3) Только сов. в. Положить убитыми многихъ, убить многихъ. Виклав ляшків, виклав панків у чотирі лави.
4) Раскладывать, разложить. Сидить мила в загороді, карти викладає.
5) Излагать, изложить. От л й викладаю все теє небозі.
6) Сочинять, составлять. Не хапайсь пісні співать — повагом! бо не ти її виклав.
7) Испражнять, испражнить. А ні ладу, а ні складу, іззіж те, що я викладу.
8) = валашити, вивалашати.
9) смішки си (собі) з кого викладати. Трунить, смѣяться надъ кѣмъ, подтрунивать.
Відскіпатися, -паюся, -єшся, гл. Отдѣдаться. Лихо, сказано, як до кого причепиться, — не одскіпаєшся.
Відтулити Cм. відтуляти.
Відхлинути, -ну, -неш, гл. Передохнуть при плачѣ; откашляться, поперхнувшись или закашлявшись. Душить кашель. Плаче, плаче, — не одхлине. За слізьми не одхлине. Як заб'є, — одхлинутись не можна.
Вояк, -ка, вояка, -ки, м. Воинъ. Так наші славнії вояки там мовчки проливали кров. Якого тобі ще треба? Чим не вояк? А міщане ходять, все раду радять, що тому вояці за дари дати. Ум. вояченько.
Гетьмано́ва, -вої, ж. = Гетьма́нша. Пані Барабашева, гетьманова молодая.
Зм'якшіти, -шію, -єш, гл. Стать мягче; присмирѣть. Треба полити, щоб зм'якшіла земля. Уже тепер старшина зм'якшів.
Покривулити, -лю, -лиш, гл.
1) Искривить.
2) Поѣхать не прямой дорогой. Поїхав не по прості дорозі, а покривулив.
Попередавати, -даю, -єш, гл. То-же, что и передати, но во множествѣ.
Упімнути, -ся. Cм. упоминати, -ся.
