Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

купа

Купа, -пи, ж. 1) Куча, груда. Кров'ю вона (воля) умивалась, а спала на купах, на козацьких вольних трупах. Шевч. 214. Турки що тріски валяються купами, а деякі поранені ходять. ЗОЮР. І. 219. 2) Толпа, сборище, скопленіе. Йшли молодиці з малими дітьми на руках, а коло їх купами бігли невеличкі дівчата. Левиц. І. 9. Простували козаки невеличкими купами до Лубень. Стор. МПр. 60. 3) Группа. Заросль до шмиги розставлена купами. Стор. МПр. 66. 4) = купина. Хай тебе візьмуть ті, що купами трусять (т. е. черти). Ном. № 3750. 5) до купи. Въ одно мѣсто. Усе військо своє до купи у громаду скликають. Макс. Збився народ до купи і наставляли сотників і тисяцьких. Стор. МПр. 60. у купу. Вмѣстѣ. У купу скласти. у-купі. Cм. укупі. Ум. купка, купонька, купочка. Треба понасипати по купці жита. Чуб. І. 101. Хотів заздалегідь пристати до невеличкої купки вірних. К. ЧР. 337. Летів сивий голубонько та сів собі на купці. Лукаш. Жито половіє, а в житі пупка мону голубо цвіте. МВ. І. 14. Чужі матері гуляють купочками. Мил. 193. Листи... перечитавши, у купочку склавши. Мет. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУПА"
Ганянина, -ни, ж. Разгонъ. Тепер у най, як приїхали з Петенбурху пани, так така коням ганянина, що куди тут. Мелит. у. Слов. Д. Эварн.
Гнітисрака, -ки, об. Харьк. Упорный, несговорчивый человѣкъ. Торгувалась, торгувалась — так і копійки не спуска; та я його вже давно, знаю він такий (вона така) гнітисрака. Лебед. у.
Гроша́ччя, -чя, с. соб. Деньги, деньга. Тепер мужики позаводили грошаччя та й скуповують у панів землю. Кобел. у.
Земля́нка, -ки, ж. 1) Землянка. Вириєм землянку, виведем сяку-таку оселю та й будем жить. Рудч. Ск. І. 131. 2) Въ пѣсняхъ иносказательно: могила. 3) Картофель (возлѣ Бучача въ Галиціи). Вх. Зн. 21. Ум. земля́ночка. Узяв собі паняночку, у чистім полі земляночку. Чуб. V. 800.
Лоп! меж. 1) Хлопъ! Утка дика лоп-ло-лоп крилами. О. 1861. V. 69. 2) Хватъ! Але чоловік лоп його за чуприну! Ном. стр. 282. № 566.
Молоди́чина, -ни, ж. Молодая дѣвушка. Заграй мені, музиченько, під осичиною, — нехай же я погуляю з молодичиною. Грин. III. 648.
Намовля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. намо́вити, -влю, -виш, гл. 1) Уговаривать, уговорить, убѣждать, убѣдить, склонять, склонить. Намовили її, щоб випросила собі Одарку. МВ. І. 74. П'є в корчмі, гуляє, дівча намовляє: «Ходи, дівча, з нами, з нами двораками». КС. 1883. IV. 906. 2) Наговаривать, наговорить, клеветать, наклеветать.
Пестраки, -ків, мн. Веснушки. Угор.
Породичатися, -ча́юся, -єшся, гл. Вступить въ родство. Та ми ж породичалися: мій брат узяв її сестру. Харьк. у.
Рострачувати, -чую, -єш, сов. в. ростра́тити, -чу, -тиш, гл. Растрачивать, растратить. Батьківщина ми з, нею не ростратили. Кв. І. 61.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.