Відшіптувати, -тую, -єш, сов. в. відшепта́ти, -чу́, -чеш, гл. Затоваривать, заговорить болѣзнь (шептаньемъ). Полетів він світ за очі у садки відшіптувать головоньку і боки. Умів і трясцю відшептати.
Красочка, -ки, ж. Ум. отъ краска.
Ляща́ння, -ня, с. Пронзительный, рѣзкій говоръ, крикъ. Крики, співи, стоголосе лящання.
Небачучий, -а, -е. Невидящій; неграмотный, необразованный. Уносили письма читать, а я й кажу їм: ідіть до мого хлопця, бо я чоловік небачучий, а він письменний.
Послатися, -стелюся, -лешся, гл.
1) Приготовить постель. Послались долі і лягли. Як послався, так і виспався.
2) Простлаться, разостлаться. І падає, і по землі постлались ті коси білі.
Пущання и пущення, -ня, с. Заговѣнье. На пущення як зав'язано.
Розбутий, -а, -е. Разутый. Не роздягнена, не розбута.
Трясулька, -ки, ж. Раст. Thalictrum angustifolium Jacq.
Услід нар. Вслѣдъ. За нею вслід і батько.
Челюстники, -ків, м. мн. = челюсти. Cм. челестник.
