Викохувати, -хую, -єш, сов. в. викохати, -хаю, -єш, гл.
1) Взлелѣивать, взлелѣять, воспитывать, воспитать. Викохав дитину в добрую годину. Викохав я дівчиноньку людям, не собі. Викохала, випестила, та й обоє покинули. Викохала свою дівочу красу.
2) Выращивать, выростить (животное, растеніе). Хто ж викохав таку гнучку в степу погибати?
Високостанний, -а, -е. Высшій ростомъ. Народ ручий.... високостанний.
Зморщка, -ки, ж. = зморшка. На виду такі зморшки вже, як у мене.
Каламанка, -ки, ж. Презрительно: водка.
Мимої́здом нар. Проѣздомъ. Ось заїдьмо буцім води напитись мимоїздом до тої вдовиці.
Омити Cм. омивати.
Посуш, -ші, ж. Валежникъ, сухія вѣтви.
Смоловий, -а, -е. Сосновый. У тебе хата дубовая, у мене смоловая.
Спішно нар. Поспѣшно, скоро, спѣшно. Сіли козаки і поїхали спішно. Дарма, що сліпий на одно око, а спішно робе чоботи.
Супоня, -ні, ж. Супонь, ремень, которымъ стягиваютъ хомутъ.
