Безперемінно нар. Непремѣнно. Уночі безперемінно буду.
Закатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Замучить.
Згаку́ нар. Зря, необдуманно. Дурню ти божий! Хиба там шлях, чи що, шо тебе згаку понесла лиха година у яку яругу.
Кістяний, -а, -е. Костяной. Мишко, мишко! на тобі кістяні зуби, дай мені залізні.
Ля́гома, -м, с. мн. = лягови. Пізно, об лягома приїхав.
Оглашати, -ша́ю, -єш, сов. в. огласи́ти, -шу, -сиш, гл. = оголошувати, оголосити.
1) Кожне стало оглашати звичний подарунок.
2) Огласив я друком не одно вже своє й чуже компонування. К. (Хата, 1).
3) Огласили запорожці Брюховецького гетьманом.
Перестрелювати, -люю, -єш, сов. в. перестре́лити, -лю, -лиш, гл.
1) Перебивать, перебить выстрѣломъ. Перестрелке зайцеві ногу.
2) Стрѣляя, попадать, попасть дальше предмета. Попович стрелив — гору перестрелив.
Соломина, -ни, ж. Стебель соломы, соломинка. І за соломину хопиться, хто топиться. Ум. соломинка.
Уздіниця Cм. уздениця.
Цупкий, -а, -е. 1) Крѣпкій, тугой. Скинь цупкиї пута. Цупкий мороз.
2) О матеріи, бумагѣ, кожѣ и пр.: жесткій, твердый, стоящій, какъ лубъ, прочный. Цупке сукно. Цупка шкура. Цупка матерія, мабуть довго носитиму. Диняче насіння цупке.
