Вартовничий, -чого, м. = вартівник.
Вимишляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вимислити, -слю, -лиш, гл. Вымышлять, выдумывать, выдумать. Я тобі таку кару вимислю, що ти й не бачила, й не чула.
Лазній, -я, -є. Въ выраженіи: лазня піч. Та часть печи, на которой просушиваютъ зерно, а зимою спятъ.
Лебединка, -ки, ж. Сорт груші. Груша-лебединка.
Любасо́к, -ска́, м. Ум. отъ люба́с.
Наріка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. наректи, -речу, -че́ш, гл. Соверш. видъ употребляется только при двухъ первыхъ значеніяхъ. 1) Называть, назвать. Своє дитя без сорома байстрям нарікає. 2) наречено. Назначено, суждено. Та вже коли наречено емірати, і знахури не відшепчуть. 3) Горевать, сѣтовать. Потім будеш нарікати, що з бідною оженивсь. 4) Попрекать, упрекать. Не вспів отець і мати за молодого сина подружжя поняти, — а зараз стане (син) хлібом-сіллю нарікати. Ой мені батько так нарікає. Жінка вже поприбірала, кленучи чоловіка та нарікаючи. 5) — на кого, на що. Жаловаться, роптать. Ми своїх будем жен наущати, щоб на тебе не нарікати.
Перекраюватися, -ююся, -єшся, сов. в. перекраятися, -раюся, -єшся, гл. Дѣлиться, подѣлиться чѣмъ либо, разрѣзавъ его пополамъ. Одним яблучком та перекраймось.
Попереношувати, -шую, -єш, гл. = попереносити.
Попідкурювати, -рюю, -єш, гл. Подкурить, пустить дымъ подъ что (во множествѣ).
Учариця, -ці, ж. Пастушка. Ум. учаричка.
