Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

купільниця

Купільниця, -ці, ж. = купільник. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 327.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУПІЛЬНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУПІЛЬНИЦЯ"
Бемба, -би, м. Остолопъ, болванъ. Вх. Уг. 227.
Виков, -ву, м. Выковка.
Відгром, -му м.? І гроші побрали, і водгрому немає. Ном. № 13213.
З'яструбіти, -бію, -єш, гл. Сдѣлаться подобнымъ ястребу. Коли сова з'яструбіє, то вище сокола літає. Ном. № 4225.
Костяниця, -ці, ж. = камениця 2. ЗЮЗО. І. 134.
Мі́тися, міюся, -єшся, гл. = матися.
Мотиля́к, -ка, м. Мотиль. Вх. Уг. 252.
Набагня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. набагни́ти, -гню́, -ни́ш, гл. Нагрязнять, нагрязнить.
Покликнути, -ну, -неш, гл. 1) Крикнуть. Покликне він на Івана Луговського, писаря військового. Дума. 2) Воззвать, вдвинуть кличъ. Ой на славній Україні кляне, покликне Филоненко, корсунський полковник, на долину Черкень гуляти. Лукаш. 36.
Поранитися, -нюся, -нишся, гл. Слишкомъ рано сдѣлать, поспѣшить. Поранився прийти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУПІЛЬНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.