Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

купина

Купина, -ни, ж. Зелень на кочкѣ среди воды, а также и самая кочка. Пнеться, як жаба на купину. Ном. № 9245. У тебе борода, як у лузі купина. Козак бідний убит лежить на купині головою. Макс. Ой твоя мила у лузі над водою умивається зіллєчком-купиною. Чуб. V. 518. 2) = купека. ЗЮЗО. І. 119. Ум. купинка. Пошпотався під Нечаєм коник на купинку, зловив ляшок, скурвий синок, його за чупринку. Гол.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 327.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУПИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУПИНА"
Видибуляти, -ляю, -єш, гл. = видибати. На огород хиба було видибуля, а то все в хаті. Сим. 236.
Виплодок, -дка, м. Порожденіе.
Віддати, -ся. Cм. віддавати, -ся.
Горбо́ватий, -а, -е. Выпуклый. Мнж. 178.
Джупло́, -ла́, с. Дырочка въ чемъ нибудь мягкомъ. Ум. Джупельце. Аф. 376.
Дишка́нт, -ту, м. Дискантъ.
Дрозд, -да́, м. пт. Дроздъ, Turdus vulgaris.
Зменшувати, -шую, -єш, сов. в. зменши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Уменьшать, уменьшить. Не няли віри, що бачив сто вовків, так зменшував-зменшував, а далі ото каже — чув, мов, що щось шелеснуло. Ном. № 4356.
Оборати, -рю, -реш, гл. Обойти плугомъ.
Признака, -ки, ж. Знакъ, признань, примѣта. Мнж. 32. Будем ми тернове віття, верхи стинати і будем тобі, найменшому брату, пішій пішаниці, на признаку покидати, щоб знав з тяжкої неволі... куди утікати. АД. І. 108. І признаки навіть нема теперки, що був став. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУПИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.