Буччя, -чя, с. соб. отъ бук. Стало їй ся, стало галузя кланяти, бучя і коріня і всяке створіня.
Гу́ркати, -каю, -єш, гл. 1) Стучать, грохотать. Прибіг він до хати, став у двері гуркать. Дощечка густиме та гуркатиме. Гуркали дверима. Cм. Грюкати. 2) О доеніи: сразу выжимать молоко изъ всего вымени. Вівчар.... ловить (вівцю) за дійки і уперед їх продоює пальцями; потім гуркає рукою відразу з цілої икри. 3) Ворковать. Голуб гуркати.
Ґаля́ра, -ри, ж. То же, что и галяра 2. Cм. Ґалера.
Джу́ра, -ри, м. Козацкій слуга-товарищъ, оруженосецъ, ходившій вмѣстѣ съ козакомъ въ походы и битвы. Тоді ж то не могли знати ні сотники, ні полковники, ні джури козацькії, що наш пан гетьман Хмельницький.... задумав. Ой сідлай, джуро, ой сідлай, малий, мені буланого, собі ж сідлай другого — гнідого старого. Ой як оглянеться та Перебийніс на джуру малого, й аж кладе (= бьетъ враговъ) джура, кладе малий ще лучче від його. Cм. Чура. Ум. Джу́ронька.
Дочека́ти, -ка́ю, -єш, гл. Дождаться. Бодай ніхто не дочекав в чужім кутку сидіти. Щоб усі святки пересвяткували, другого року дочекали з миром, покоєм, добрим здоров'єм.
Ду́рість, -рости, ж. Глупость. Cм. дурощі.
Збі́днюватися Ii, -нююся, -єшся, сов. в. збі́днитися, -нюся, -нишся, гл. = збідніти. Сак збіднився.
Икатися, ика́ється, [p]одн. в.[/p] икнутися, икне́ться, гл. безл. Икаться, икнуться. Як важно икається, так хтось судить. Не легенько икалось тому, кого вони хвалили. Хай їй легенько икнеться.
Рознемсатися, -саюся, -єшся, гл. = розрюматися.
Удиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. удертися и удра́тися, удеруся, -решся, гл. Врываться, ворваться, вторгаться, вторгнуться.
