Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кунштація

Кунштація, -ції, ж. Декораціи, сценическая обстановка. Дія третя. Кунштація та ж. О. 1861. XI. Кух. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНШТАЦІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНШТАЦІЯ"
Вітречко, -ка, м. Ум. отъ вітер.
Знайтися Cм. знаходитися.
Надхну́ти Cм. надихати.
Обід, о́боду, м. Ободъ. Рудч. ЧП. 250. Ум. обідець.
Орчиковий, -а, -е. Пристяжной.
Покивати, -ва́ю, -єш, гл. Покивать. Назад подивилась, покивала головою та й заголосила. Шевч. 74.
Поламатися, -маюся, -єшся, гл. Изломаться. Воли поздихали, вози поламались. Шевч. 532. Коли на те піде, то й серед битого шляху поламаєшся. Ном. № 1679.
Пообламувати, -мую, -єш, гл. Обломить (во множествѣ). Бач, як вишні хлопці пообламували. Хоч би вже рвали та не ламали. Богодух. у.
Студня, -ні, ж. Колодезь. Чуб. II. 119. На високій горі студня мурована. Гол. II. 234. Ум. студенька. Вх. Лем. 471.
Текучий, -а, -е. Текущій. Текуча вода.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУНШТАЦІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.