Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

курдюк

Курдюк, -ка, м. Болѣзнь языка у скотины. Кіевск. у. и Подольс. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРДЮК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРДЮК"
Бистро нар. Скоро, проворно. бистро очима стриже. Бойко смотритъ. Шейк. Ум. бистренько, бистресенько.
Бутин, -на, м. 1) Толстый стволъ дерева, очищенный отъ коры. Вх. Зн. 5. 2) = бутина. Вх. Зн. 5.
Дріжаки́, -ќів, м. мн. Дрожь. дріжаки́ їсти. Трястись отъ холода. Пархім ходить та, голодний, дріжаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо й одягтись. Кв. О, та й змерз же я цупко!... Та й дріжаків наївся! Кв. І. 5. дріжаки́ сќачуть у душі. Страшно становится, нападаетъ страхъ. Йдуть хлопці.... в душі дріжаки скачуть. Господи, Господи! що то буде?... Кожному в голові був той екзамен. Св. Л. 215.
Каплавухий, -а, -е. = капловухий. Чи ба який капловухім! Полт. г.
Кожух, -ха, м. Тулупъ, шуба. Казав пан — кожух дам, та й слово його тепле. Ном. № 4517. Трудно літом без корови, а зімою без кожуха. Ном. № 560. Ум. кожушок. Ув. кожушище. Тілько зосталось стареє волище, дране кожушище. Рк. Макс.
Недвига, -ги, об. Неподвижное существо. (Имя сказочной собаки. Рудч. Ск. І. 120).
Полицейник, -ка, м. = полиціян. Гол. Од. 14.
Пустіти, -тію, -єш, гл. 1) Пустѣть. Пустіє в хаті, в коморі і на дворі без хазяїна. 2) Пустовать. Зміев. у.
Саклак, -ку, м. Раст. Evonimus europaeus L. ЗЮЗО. І. 123.
Стрель, -лю, м. = стріл. Як стрель стрельнув у дівчину. Мир. ХРВ. 7.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУРДЮК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.