Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

курдюк

Курдюк, -ка, м. Болѣзнь языка у скотины. Кіевск. у. и Подольс. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРДЮК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРДЮК"
Души́стяй, -а, -е. = духовитий. души́стий богу́н. Раст. Daphne Cneorum. ЗЮЗО. І. 121. души́сті васи́льки. Раст. Ocimum basilicum. ЗЮЗО. І. 129. души́сті гвозди́ки. Раст. Dianthus Caryophyllus. ЗЮЗО. І. 121. души́стий горо́шок. Раст. Lathyrus odoratus. ЗЮЗО. І. 126. души́ста не́хворощ. Раст. Artemisia annua. ЗЮЗО. І. 112. души́ста фія́лка. Viola odorata. ЗЮЗО. І. 141.
Загурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Загремѣть, застучать, затрещать, почти то-же, что и загуркотіти 2; иногда просто зашумѣть сильно. Зашумить садок, стемніє світ і загурчить дощ об землю. МВ. (О. 1862. III. 42). 2) Упасть, скатиться съ шумомъ, стукомъ, а иногда и просто упасть съ высоты. Так він і загурчав з кручі!
За́пі́лка, -ки, ж. Передникъ. Желех.
Лехки́й и пр. = легкий и пр.
Обранка, -ки, ж. Оторочка верхней одежды снурками. Гол. Од. 75.
Поосвідчати, -ча́ю, -єш, гл. Объявить, сообщить (во множествѣ).
Правобічний, -а, -е. Правобережный; находящійся на правой сторонѣ.
Привичати, -ча́ю, -єш, сов. в. приви́чити, -чу, -чиш, гл. Пріучать, пріучить. Го він так привичив. Черк. у.
Украшати, -шаю, -єш, сов. в. украси́ти, -шу, -сиш, гл. Украшать, украсить. Червона калина луги украшає. Чуб. V. 486.
Фацарний, -а, -е. 1) = капарний. Фр. (Желех.). 2) Упрямый, злобный. Вх. Зн. 74. 3) Вороватый. Шух. І. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУРДЮК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.