Ворожбит, -та, м. Гадальщикъ, колдунъ.
Забі́г, -гу, м. 1) Набѣгъ. 2) Убѣжище, пристанище. уда́тися в забі́ги до. Убѣжать, укрыться въ. Шляхта позосталася, удавишся в забіги до кріпких своїх фортець. 3) Закатъ снѣжный, скользкая покатость, куда сани съѣзжаютъ. и І казав, не їдь туди, там великі забіги. 4) — чому. Предупрежденіе. 5) мн. Старанія, усилія. Як уже він не підходив до неї, як не підлащувався, то вона на всі його забіги наче й не дивиться.
Зажури́ти, -ся. Cм. зажу́рювати, -ся.
Мулюва́ти, -лю́́ю, -єш, гл. = малювати. Мулює брови синьою ожиною. Мульований коромисел гнувся, не вломався.
Муштрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Обучать военнымъ пріемамъ. Тоді ну військо муштрувати. 2) Школить, дрессировать. Муштровані, бодай їх: гавкають у захисті, а очей не покажуть. І стару панію почне мушрувати було з самого ранку: Що се ви, мамінька, без чепчика вийшли?
Напі́льжити, -жу, -жиш, гл. При устройствѣ сплавного плота гуцулами: на два дерева, положенныя около берега поперегъ рѣки, уложить одно возлѣ другого деревья, которыя затѣмъ сбиваются въ плотъ.
Повитиця, -ці, ж. Раст.: а) = повійка. б) Cuscutae.
Позеленитися, -ню́ся, -нишся, гл. Окраситься въ зеленый цвѣтъ. На траві позелениться полотно.
Троск, -ку, м.
1) Камышъ, тростникъ. В четвер вечер приїзжає капитан московський, сам напер, за ним войско, жовнярів як тросків. тро́ском. Какъ попало, въ безпорядкѣ. Лежить начиння троском.
2) Хлопанье кнута, бича.
Шєва, -ви, ж. = щавель, Rumex crispus.
