Вирізувати, -зую, -єш, сов. в. вирізати, -жу, -жеш, гл.
1) Вырѣзывать, вырѣзать. Вирізав з тії дошки клинчик. Біжить свинка, вирізана спинка.
2) Срѣзывать, срѣзать. Вирізав три різки з берізки. Добре чорту в дудку грать, сидя в очереті: одну зломить, другу виріже.
3) Только сов. в. Перерѣзать всѣхъ. Геть виріжем вражих ляхів, геть, що до одного.
Глушиця, -ці, ж. Раст. Lamium.
Калічити, -чу, -чиш, гл.
1) Увѣчить, калѣчить. Скинь її (свиту) зараз, скинь!.. Ти себе покалічиш. — А селяне носять та й не калічать же себе.
2) Уродовать, искажать, извращать. Не з щиростю... приступає до рідного слова, та і почне його калічить.
Осить 1, -ти, ж. Сушильня для зерноваго хліба. Осить — де жито сушуть. Зроблено таку яму і цеглою вимощено — як піч. І тоді в піч накидають багато кичок і вони жарко-жарко горять; а зверху помощено і снопи туди кладуть. Коп дві накладуть і посохне, а тоді молотють.
Переносити 2, -шу́, -сиш, гл. Переносить, перенести (многіе предметы). Я оті дрова переносив у хату, бо дощ помочить.
Перкалевий, -а, -е. Коленкоровый. Перкалеві сорочки.
Пробідувати, -ду́ю, -єш, гл. Пробѣдствовать нѣкоторое время.
Пророчиця, -ці, ж. Пророчица. Була Анна пророчиця.
Широкий, -а, -е. 1) Широкій. Широкі ворота увійти, та вузькі вийти.
2) Обширный. Панувала і я колись на широкім світі. Широкеє поле. Широкая нива.
3) Смѣлый. Широкі були, поки не приїхав справник! А приїхав справник — і душа в п'яти забрязчала. Люботин. Ой повій, вітроньку, з гори в долиноньку, де гай зелененький, де лист широченький.
Щезати, -за́ю, -єш, гл. Исчезать.
