Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кура 2

Кура 2, -ри, ж. Курица. На Юра сховається в житі кура. Ном. № 436. Жура кудкудаче. Вх. Лем. 429. Моя кура жовто-бура, ще й чубок, і на правій ніженьці мотузок. Н. п. Кури сокочуть, у міх не хочуть. Ном. Усі кури на сідалі. Мет.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 328.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРА 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРА 2"
Визволення, -ня, с. Освобожденіе, избавленіе. Визволення народу з крепацтва. К. XII. 8.
До́пуст, -ту, м. Попущеніе, допущеніе. Перш було, як ідуть некрути, а просто їх жид їде: взяли роспрягли коней і віз перевернули й пропало. От який допуст був. Камен. у.
Зашари́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. Зардѣться, зарумяниться, закраснѣться. Енея очі запалали, уста од гніву задріжали, ввесь зашаривсь мов жар в печі. Котл. Ен. VI. 89.
Надя́куватися 1, -куюся, -єшся, гл. Достаточно поблагодарить. Радіють та Богові не надякуються. Мир. ХРВ. 46.
Нестак нар. Не столько; не такъ то. Нестак то зробив, а що втомився.
Оскаржити Cм. оскаржувати.
Отрунок, -нку, м. Желудокъ. Харьк.
Пекельний, -а, -е. 1) Адскій. Котл. Ен. II. 32. Огонь пекельний. Єв. Мт. V. 22. Гориш тим пекельним вогнем. Стор. МПр. 14. 2) Мучительный, крайне тяжелый. Росказав Іван Остапові, яке то пекельне його й людське життя на білому світі. Грин. І. 288.
Появити, -ся. Cм. появляти, -ся.
Суголов'я, -в'я, с. = суголовок 2. Вас. 160.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУРА 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.