Граби́на, -ни, ж. 1) Грабъ, одно дерево. Грабина висока та листом широка. Ой бери, синку, гострий топір та рубай грабину із кореня. 2) соб. Грабовыя деревья. Ліс застилав гори й долини чистою старою дубиною та грабиною. Ум. Граби́нонька. (Только къ 1-му значенію). У полі грабинонька тонка та висока.
За́мужжя, -жя, с. = заміжжя.
Кволий, -а, -е. Слабый, хилый, болѣзненный, больной.
Манасти́рь, -ря, м. Монастырь. Посадили на покуту в манастырь. підвести під манастирь. Одурачить. Обдурив геть нас старий; так підвів під манастирь.
Паленчарня, -ні, ж. Винокурня.
Поїдайло, -ла, м. Обжора.
Покіль нар. = поки. Ой спи, дитя, до обіда, покіль мати з міста прийде.
Пороспукати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и роспустити, но во множествѣ.
Трудячий, -а, -е. Трудолюбивый.
Чиберачки Cм. чеберячка. Батько скаче, люти плаче, а жид біжки чиберачки.
