Баркан, -на, м. Досчатый заборъ, то-же, что и паркан. Золотий сад і золотим барканом обгорожений. З одного боку двора коло баркана росли рядомъ тополі. Ум. баркинчик. Ув. барканище.
Зви́дити, -джу, -диш, гл. Простить, извинить. Нехай тобі Бог звидипь і збачить.
Каверзякати, -каю, -єш, гл. Говорить чепуху. Що там він каверзяка? Каверзяка таке, що й не слухав би його.
Колодовбина, -ни, ж. Выбой, ухабъ.
Льо́нток, -тка, м. = льонок.
Ме́рчик, -ка, м. Маленькій покойникъ, трупикъ.
Плести, -ту, -теш, гл.
1) Плесть. Дівочки та віночки та плестимуть. Плетуть сітки та на твої дітки.
2) Вязать. Плести панчохи.
3) Вить. Плете... вірьовки.
4) — лозу. Родъ дѣтской игры: дѣти становятся въ два ряда лицомъ къ лицу, всѣ пары vis-avis берутся за руки; крайняя пара проходитъ подъ руками всѣхъ и становится съ противоположнаго конца, за ней слѣдующая и т. д., — подражаніе выплетанію изъ лозы какой нибудь вещи.
Полонина, -ни, ж. Горная равнина, пастбище на вершинахъ горъ. Ой висока полонина з вітром говорила. Ум. полонинка. полони́ночка.
Ціп I, -па, м. 1) Цѣпъ для молотьбы хлѣба. За ціп та на тік. Брехати — не ціпом махати. 2) ціпи в'язати. Ссориться. 3) ціпом їхати. Ѣхать двумя лошадьми, вмѣстѣ впряженными, изъ которыхъ одна маленькая другая большая. 4) Порода большихъ грушъ. Ум. ці́пик.
Штовх! меж. Толкъ! Та зараз дядька штовх тихенько.
