Басаринка, -ки, ж. и басаринок, -нку, м. 1) = базаринка. 2) Прибавка, къ платѣ. «Запродайте мені свою землю». — Та я вже запродав. — «Та я вже вам басаринку карбованця наділю». 3) Отработокъ, помощь работою, доставляемая половинщиками. Є тут з пашах заможна козачка, оре восьмериками. Багацько в неї косарів, женців становиться, басаринок одробляють.
Відпаювати, -паюю, -єш, гл. Отдѣлить.
Дописа́ти Cм. дописувати.
Дурни́й, -а, -е. 1) Глупый. Заткне тебе за шапище, за дурную головище. Хто дурнішний — чи пани, чи прості люде? — Пани сами по собі дурні, а ми сами сами по собі. Лучче з розумним згубити, як з дурним знайти. Да дурна була дівчинонька, що так ісказала. дурни́й ро́зум. Глупость; глупая голова. Дурний свій розум проклинаю, що дався дурням одурить. Ти, козаче молоденький, дурний розум у тобі. з дурно́го ро́зуму. По глупости. дурне́ бала́ка. Глупости говорить. дурне́ ко́лесо. Весенняя игра. по дурно́му. Напрасно. 2) Бѣшеный (о собакѣ). Дурна собака наших собак покачала. Ум. дурене́нький, дурне́сенький. Раденький, що дурненький.
Набі́жка, -ки, ж. Барышъ, прибыль. Як по копійці набіжки, то й то гаразд.
Надува́тися, -ва́юся, -єшся, гл. = надиматися.
Позапалювати, -люю, -єш, гл. Зажечь, поджечь (во множествѣ). Свічі позапалювані.
Покруч, -ча, м. Ублюдокъ; метисъ.
Скажений, -а, -е. 1) Бѣшенный. Скажена собака.
2) О человѣкѣ: бѣшенаго, вспыльчиваго характера. Мати скажена, а син ще скаженіший. Ум. скажене́нький. Та той дід таки трохи скажененький, я це знаю.
Талірка, -ки, ж. = тарілка. Без ножа і без талірки моє серце крає. Талірки бувають плитні, плескаті й глибокі. Ум. таліронька, талірочка.
