Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кур I

Кур I, -ра, м. 1) Пѣтухъ. Желех. кури піють. Пѣтухи кричать. Ой рано, рано кури запіли, а ще ранійше пан Василько встав. Чуб. III. 285. О курях. Во время пѣнія пѣтуховъ. Опівночі застогнала, а о курях сконала. Гол. 2) кур-зілля, м. Раст.: a) Potentilla Tormentilla Schrank. ЗЮЗО. I. 132. б) Convallaria Polygonatum L. ЗЮЗО. І. 170.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 328.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУР I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУР I"
Байдужий, -а, -е. Безразличный, равнодушный, индифферентный. Погляд її очей був недбалий... байдужий. Левиц. Пов. 297.
Варівко нар. 1) Опасно. 2) Жутко; неловко. Варівко на Гавриїла орати. Сквир. у. Нам аж варівко слухати, що мати одного сина гане, а другого хвале. Волч. у.
Гарчання, -ня, с. 1) Ворчаніе (о собакѣ). 2) = гарикання.
Зарату́нок, -нку, м. Помощь, поддержка, пособіе. Прилуц. у.
Лип'я́, -п'я, соб. Липы.
Обстилати, -лаю, -єш, сов. в. обстелити, -лю́, -леш, гл. Устилать, устлать. Ой обстели, моя мила, хусточками двір. Мет. 68. Барвінком обстелила. Грин. III. 272.
Охрестити, -ся. Cм. охрещати, -ся.
Повідгонити, -ню, -ниш, гл. Отогнать (многихъ). Повідгонь собак од корита, нехай свині попереду наїдяться.
Потупотіти, -чу, -чеш, гл. Затопать, побѣжавъ.
Росхідний, -а́, -е́ Расходящійся. То став оке брат старший та середульший на полівку ізбігати, на степи широкі, на великі дороги росхіднїі. АД. I. 116.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУР I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.