Бороти, -рю, -реш, гл. Бороть, одолѣвать. О Боже мій несконченний! дивитися горе, що тепера на сім світі віра віру боре.
Колотник, -ка, м. Забіяка, сварливый.
Ладитися, -джуся, -дишся, гл.
1) = лагодитися 1. Умірать ладься. Став пан у дорогу ладитись.
2) = лагодитися 2.
3) безл. Спориться. Як не ладиться, то й у печі не гориться.
Ме́рвисько, -ка, с. = мерва.
Нали́ганий, -а, -е. 1) Съ надѣтымъ на рога налигачем (о рог. скотѣ). 2) Пьяный. Любив Бога хвалити, та любив і в горло лити. Так і вмер налиганий. 3) Объѣвшійся.
Натоплювати, -люю, -єш, сов. в. натопити, -плю, -пиш, гл.
1) Натапливать, натопить. Натопи хату.
2) Расплавливать, расплавить (о металлѣ), натапливать, натопить (о жирѣ, салѣ).
Неґура, -ри, ж. Густой туманъ въ горахъ. Ранки в полонинах звичайно дуже гарні, але холодні, часто застає неґура — налягає по горах така мрака, що не видно на десять кроків перед собою, а як мрака осідає, то показуються лише найвисші шпилі гір, а під ногами уповите усе немов у сивім морі... вітер зачне колисати тим сивим морем.
Підлісок, -ску, м. Раст.: а) Лѣсная фіалка, Viola mirabilis б) Душистая фіалка, Viola odorata в) Anemone hepatica (Hepat triloba).
Потуха, -хи, ж.
1) Пріободреніе? Де в хаті свекруха, там сину потуха, а невістка ходить, як прибита муха.
2) випити на потуху. Выпить въ заключеніе. На потуху випийте четвертуху. Далі глитнув з пляшки на потуху горілки.
Прогончарувати, -ру́ю, -єш, гл. Заниматься горшечнымъ ремесломъ извѣстное время.