Буханець, -нця, м.
1) Круглый пшеничный или гречневый хлѣбъ. Лучче в людей сухарці, ніж у мачухи буханці. Їдять дівки колачі, молодиці буханці, а парубки сухарці.
2) Одинъ хлѣбъ. Собака узяв з стола буханець хліба.
3) Толчекъ, тумакъ. Иноді було й буханця уліпить Чіпці в спину.
Запу́тати, -таю, -єш, гл. = заплутати.
Награва́тися, -ва́юся (граюся), -є́шся, сов. в. награ́тися, -ра́юся, -єшся, гл. 1) Наигрываться, наиграться. Е, там буде чим Кузьмі награться. 2) Издѣваться, наиздѣваться, насмѣхаться. Жиди з Христа награвалися.
Наполі́скувати, -кую, -єш, сов. в. наполоска́ти, -лощу́, -щеш, гл. 1) Наполаскивать, наполоскать. 2) При обработкѣ овчинъ: періодически переворачивать овчины въ квасильномъ чану, перекладывая верхнія внизъ чана и обратно. Также при дубленіи кожъ: обмывать кожу дубильнымъ растворомъ нѣсколько разъ, пока кожа станетъ мягкою и гибкою.
Пополоскати, -щу, -щеш, гл. Пополоскать. Ми (гуси) попливем да нош пополощем.
Пригодонька, -ки, ж. Ум. отъ пригода.
Роскид, -ду, м. Разбрось. сіяти в розкид. Сѣять разбросомъ, въ разбрось.
Скрипак, -ка, м. = скрипаль.
Тиснутися, -нуся, -нешся, гл. Тѣснить ся, толпиться, жаться. Тиснуться, як до дари в церкві.
Трупоїдний, -а, -е. Трупоядный, ѣдящій трупы.
