Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гір'я

Гір'Я, -р'я, с. соб. Горы. Хоц ти зійдеш і гір'я і поділля, то таки не знайдеш над мов подвір'я. Чуб. V. 191.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІР'Я"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІР'Я"
Безрогий, -а, -е. Безрогій. Рудч. Чп. 255. Мали тато дві кози, та обидві безрогі. Чуб. V. 1156.
Горла́ч, -ча́, м. Птица: Columba gutturosa, зобастый голубь. Вх. Пч. ІІ. 9.
Де́сбіч нар. По правую сторону. Закр.
Загрунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Загрунтовать. 2) Утвердить.
Новиця, -ці, ж. ? Будемо ми (пчоли) при саду рої роїти і меди носити у пана господаря у його бортях і в його новицях. Чуб. ІІІ. 392.  
Олив'янка, -ки, ж. Бабка, налитая оловомъ.
Похапати, -па́ю, -єш, гл. Расхватать. Дочок шляхетських і старшинських козаки собі за жінок силою инших похапали. К. ЧР. 357.
Сильно нар. 1) = сильне. Той чоловік був силно багатий. Рудч. Ск. І. 153. 2) Насильно. Не сильно — вільно. Ном. № 4953.
Ставка, -ки, ж. 1) ? Упався в ставку, або теж у суспицію. Ном. № 7443. 2) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 254.
Чахрувати, -ру́ю, -єш, гл. = чаклувати. У нас люде його відьмаком називали: се, казали, він не гоїть, а чарує: йому нечиста сила пособляє. О. 1862. V. 110.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІР'Я.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.