Бурити, -рю, -риш, гл.
1) Разрушать, ниспровергать, разорить.
2) Сильно лить, литься. Бурить як з барила.
3) Волновать, возмущать.
4) Рыть. Киртиця бурит землю.
Жирню́чий, -а, -е. Очень жирный. Жирнючі та слиняві губи.
Нашкодити, -джу, -диш, гл.
1) Навредить, причинить вредъ. Ти гірше тілько тим нашкодиш: усіх лящів позводиш.
2) Напроказничать, напакостить.
Острів, -рова, м.
1) Островъ. Стоїть над морем: ніяк на острів не достанеться.
2) = острева. Ум. острівець.
Пекарювати, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься хлѣбопеченіемъ.
Підбурити, -ся. Cм. підбурювати, -ся.
Поперекуповувати, -вую, -єш, гл. Перекупить (во множествѣ).
Посаженько, -ка, м. Ум. отъ посаг.
Причепенда, -ди, об. = причепа. Чого ти в'яжешся, причепендо?
Убілити, -ся. Cм. убіляти, -ся.
