Валюш, -ша, м. Вальдшнепъ. Іде під осінь бити зайця й валюша стрілець.
Виколювати, -люю, -єш, сов. в. виколоти, -лю, -леш, гл. 1) Выкалывать, выколоть. Темно, хоч око виколи. 2) Колоть, переколоть всѣхъ. Коли б свині роги, то б цілий світ виколола.
Виноватець, -тця, м.
1) Виновникъ. Я не крав деревні, а ось я швидко виноватця знайду. Уміє він пізнати виноватця.
2) Должникъ. Оце по виноватцях ходив, щоб повіддавали, хто скільки позичав, так нема — не молотили.
Гаманець, -нця, м. Ум. отъ гаман.
Линю́щий, -а, -е. Линючій, линяющій. Заполоч линюща.
Молоде́цький, -а, -е. 1) Юношескій, принадлежащій и относящійся къ парню. Василь їх (дівчат) попережає: звісно вже, молодецька походка против дівчачої. Урочу я тебе й коня твого, коня вороного, тебе молодого, збрую твою да козацькую, красу твою молодецькую. Молоденька колядка. 2) Молодцеватый, удалой.
Погорджувати, -джую, -єш, сов. в. погорди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Пренебрегать, пренебречь, презирать, презрѣть. Погорджує недужним і дітвора. Не погордіт і загостіт.
Прошаткувати, -ку́ю, -єш, гл. Проработать, шинкуя капусту.
Сумирно нар. Мирно, тихо.
Шматур'я, -р'я, с. соб. Куски. Данилко.... (буде) шматур'я прохати од хати до хати. Шматків напрохали, собаки нагнали, торбу розірвали, шматки похватали.
