Виляскувати, -кую, -єш, гл. Сильно хлопать, щелкать, шлепать. Виляскуючи малахаєм. Карасі, язі, щуки, окуні виляскують по воді.
Віджати I Cм. віджимати.
Голінний, -а, -е. 1) Удалой, бравый, рѣзвый. Голінний, завзятий чоловік. От дівка голінна, так так! 2) Способный къ чему. Він голінний до всього. 3) — до чого, на що. Охочій до чего, любящій что. Маруся голінна до тарані. Я дуже на сон голінна, — як засну, то вже й до світу не кинуся. голінний до скляного бога. Любитъ выпить. 4) Бритвенный, отточенный для бритья, годный для бритья. Голінний ніж. Оця коса голінна год п'ять живе в мене: вона саме до гоління.
Зв'я́нути, -ну, -неш, гл. Завянуть. Травою зв'яло моє тіло.
Ошийок, -йка, м.
1) Шея сверху. Под. г.
2) Узкая часть мѣшка въ рыболовномъ сакѣ.
Полляти, -лля́ю, -єш, гл. Полить.
Промнявкати, -каю, -єш, гл. Промяукать.
Рясниця, -ці, ж. = рясиця.
Терликання, -ня, с. Пиликанье.
Туманіти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Казаться какъ бы въ туманѣ, покрываться туманомъ. На лісі туманіє. 2) Одурѣвать, до одурѣнія доходить отъ скуки, одуряющей работы, неотвязной мысли и пр. З похмілля туманіла. Лучче б жару червоного у руку набрала, як мені довелось туманіти коло її русої коси. У його не гуляли, тільки туманіли, мов нудились під арештом і в турмі сиділи. Туманів, туманів та таки й не пригадав, як зробити. Не будем туманіти між простацтвом.
