Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глаголати

Глаголати, -лаю, -єш, гл. Говорить, глаголать. Колись будем і по свойому глаголать, як німець покаже. Шевч. №214.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАГОЛАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАГОЛАТИ"
Вороня, -няти, с. Вороненокъ. Ум. воронятко.
Жиру́шка, -ки, ж. = жорнівка 2.
Зве́рхність, -ности, ж. 1) Верховность. Гаряча моя прихильність до них давала мені право їм дорекати і присвоювати собі ніби якусь над ними зверхність. К. ХП. 11.
Наскрадати, -да́ю, -єш, гл. Накрасть. Як возив він лк жидівський, то наскрадав лісу чимало. Канев. у.
Насупонитися, -нюся, -нишся, гл. = насупитися. Насупонивсь як той сим. Ном. № 3374.
Осолоджувати, -джую, -єш, сов. в. осолоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Услаждать, усладить.
Порозборсувати, -сую, -єш, гл. Распутать (во множествѣ).
Призорити, -рю, -риш, гл. Подстеречь, подсмотрѣть.
Розбакати, -каю, -єш, гл. Отговорить, отсовѣтовать. Так батько та мати її туди і не пустили: там ше, кажуть, тебе розбакають, то ти і не підеш заміж. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Увалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. ували́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Проваливаться, провалиться. Чуб. V. 1109. Ой не ходи по льоду, бо й увалишся. Мил. 100.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛАГОЛАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.