Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глаголати

Глаголати, -лаю, -єш, гл. Говорить, глаголать. Колись будем і по свойому глаголать, як німець покаже. Шевч. №214.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАГОЛАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАГОЛАТИ"
Бря́кнути, -ну, -неш, гл. Разбухать.
Дріжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Дрожать. Стор. І. 84. Дріжить як мокрий хорт, зубами знай цокоче. Греб. Гей як вискочив козак Нечаєнко сам кониченька сідлати, гей під кониченьком, гей під вороненьким стали ніженьки дріжати. Н. п.
Капраль, -ля, м. Капралъ. Позволь, позволь, пане капраль, на мед, вино пойти. Гол. Ум. капралик. Чого би ми, капралики, від вас утікали? Гол.
Кремізний, -а, -е. = кремезний. Баба кремізна. Черк. у.
Нешеретований, -а, -е. 1) О зернѣ: не очищенный отъ шелухи передъ помоломъ. 2) нешерето́вана шля́хта. Захудалая, обѣднѣвшая, необразованная шляхта. Пан Кулінський був собі шляхтич з тієї дрібної нешеретованої шляхти, що крізь щаблі вилітає. Св. Л. 275.
Ополок, -лку, м. У кожевниковъ: кожа съ брюха животнаго. Вас. 158.
Покуматися, -маюся, -єшся, гл. Сдѣлаться кумовьями. Покумався циган із пасішником. Мнж. 113. Ой я з кумою покумаюся. Чуб. V. 1106.
Проводити, -джу, -диш, сов. в. провести, -веду́, -деш, гл. Проводить, провожать, провести. Котилася зірка з неба та впала додолу: ой хто мене молодую проведе додому? Проводь, проводь, козаченьку, проводь, не барися. Н. п.
Скрити, -ся. Cм. окривати, -ся.
Токарський, -а, -е. Токарный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛАГОЛАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.