Виродок, -дка, м. Выродокъ. Cм. вирід. Мав уродиться чоловік, та вилупивсь виродок. Всі люде як люде, а ти мов виродок який.
Дроти́на, -ни, ж. Проволока.
Заволо́ка, -ки, об. 1) Захожій изъ чужой страны, бродяга чужестранный. Горе мені на чужині: зовуть мене заволокою. 2) Бревно, которымъ закладываютъ въ плотинѣ прорванное мѣсто, чтобы успѣшнѣе его задѣлать.
Кладовище, -ща, с. Кладбище. На шлях дивлюся та на поле, та на ворону на хресті, на кладовищі. Опівночі дивиться — йде з кладовища гурба мерців.
Княжа, -жати, с. Молодой князь; сынъ князя. То в тій галері Алкан-паша, трапезонськеє княжя. В ридвані сидів князь із княжам.
Найду́шка, -ки, ж. Найденышъ женскаго пола.
Подолянка, -ки, ж. Жительница Подолья. Ой не жаль мені дівки подолянки, но жаль мені червоної китайки. Ум. подоляночка. Три подоляночки — всі три сестроньки.
Процвірінькати, -каю, -єш, гл. Прочирикать.
Самоходник, -ка, м. Въ сказкѣ эпитетъ сказочнаго быстроногаго бычка.
Хе-хе, меж., выражающее смѣхъ. А ми... хе-хе! а ми жонаті.
