Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гій

Гій меж. 1) Cм. II. Гі. 2) Крикъ на звѣря, тоже, что и тю. Гій тулюлю! Вовк як побіжить! Грин. І. 223.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІЙ"
А́рчик, -ка, м. Сѣдло. Морд.
Вигнути, -ся. Cм. вигинати, -ся.
Залуна́ти, -на́ю, -єш, гл. О звукѣ: раздаться, огласиться. К. МБ. XI. 142.
Колосся, -ся, с. соб. Колосья. Лежить як жива, у пшениці, аж колосся над нею похилилось. МВ. Молоде колосся з жита зриваю. Г. Барв. 353.
Мекеке́кати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ: «мекеке», блеять. Дружко аж охрип мекекекаючи. Кв. 16.
На-про́весні, нар. Въ началѣ весны.
Посміти, -смію, -єш, гл. Посмѣть, осмѣлиться. Любить козак дівчиноньку, занять не посміє. Чуб. V. 151.
Почелядникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть слугой, нанятымъ работникомъ.
Ряска, -ки, ж. 1) Водяное растеніе: Lemna minor L. L. triculea L. ЗЮЗО. I. 126. Ой одбиває од берега щука-риба ряску. Мет. 8. 2) Сережка на деревѣ, напр. на орѣшникѣ. Угор. 3) = ряса 2. МУЕ. ІІІ. 48.
Тьмарити, -рю́, -ри́ш, гл. = тьмити. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.