Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гінний

Гінний, -а, -е. Свободный, вольный. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІННИЙ"
Відпорювати, -рюю, -єш, сов. в. відпороти, -рю, -реш, гл. Отпарывать, отпороть.
Ґре́чність, -ности, ж. Учтивость, любезность.
Златогла́в, -ву, м. = злотоглав. Паювали... златосинії киндяки на козаки, златоглави — на отамани, турецькую білую габу — на козаки на біляки. АД. І. 219. Оксамити, златоглави будемо носити. К. МБ. X. 5.
Окукобити, -блю, -биш, гл. Привести въ хорошій видъ, устроить. Мій батько ту хату був окукобив. Г. Барв. 53. Двір так окукобив, мов кубелечко. Г. Барв. 194.
Пожиточний, -а, -е. Полезный. Замуіжний хліб добрий, да не пожиточний. Чуб. II. 121.
Покотило, -ла, с. Большой горшокъ. Варить борщ у такому покотилі, як відро. Ком. II. № 235.
Помарнотравити, -влю, -виш, гл. = помарнотратити.
Сидьма нар. Сидя. Він був сидьма тоді, як нас покликали, — сидів, а не лежав. Екатер. у.
Урятувати, -тую, -єш, гл. Спасти.
Халаш, -ша, м. 1) Шалашъ. Александр. у. 2) = хата. Шух. І. 88. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.