Виголоджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. виголодатися, -даюся, -єшся, гл. Дѣлаться голоднымъ, проголодаться. Виголожуйся ще, — тоді їсти дам. Він і ті поїв, бо, звісно, виголодавсь добре.
Инаковий, -а, -е. = инакий. Єсть речі, що в однім місці таке для їх мення, а в другім инакове.
Компанувати, -ну́ю, -єш, гл. Водить компанію. Грицько з Іваном компонували.
Краяння, -ня, с.
1) Разрѣзываніе.
2) Кройка.
Пілтина, -ни, ж. Половина ствола ели расколотаго въ длину.
Полинути, -ну́, -не́ш, гл. Полетѣть. Ой коли б я зозуля, я б до неба полинула. Козак як голуб: знявся та й полинув.
Сироїдка, -ки, ж.
1) Людоѣдка.
2) = сировоїдка.
Уставати, -таю, -єш, сов. в. устати, -тану, -неш, гл. 1) Вставать, встать. Буду вставать я раненько. Ви ж було раненько встаєте. Устала раненько, умилась біленько, хазяїну на добридень дала. Ледви встала, поклонилась, вийшла мовчки з хати. 2) Подыматься, подняться, вздыматься. Подай нам, Господи, з неба дрібен дожчик, а з низу буйний вітер! Хочай-би чи не встала на Чорному морю бистрая хвиля, хочай-би чи не повиривала якорів з турецької каторги! Ой із-за гори, з-за крутенької густий туман уставав. Кругом аж курява вставала. Встає хмара з-за лиману. 3) Слѣзать, сходить. То козак козацький звичай знає, із коня вставав. 4) Восставать, возстать. На ґвалт Пулавського і Паца встає шляхецькая земля. Син устане на батька, а батько на сина. 5) Восходить, взойти. Вже сонце встає із-за гори. 6) Наступать, наступить. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила. 7) Происходить, произойти. З тихеньких все лихо встає.
Фірманка, -ки, ж. Извозъ, извозничество, то-же, что и хурманка 2.
Цицечка, -ки, ж. Ум. отъ цицька.
