Відвістити, -віщу, -стиш, гл. Послать вѣсть, извѣстіе въ отвѣтъ, отвѣтить. Громада одвістила..., що Микола добра людина. Ні, — одвістив.
Завірю́ха, -хи, ж. Вьюга, мятель. Аж гульк, — зіма впала, свище полем завірюха. Завірюха — треба кожуха. Ув. завірюшище.
Заплі́снявий, -а, -е. Покрытый плѣсенью.
Напува́ння, -ня, с. Напаиваніе.
Непишний, -а, -е. Въ выраж.: як нелишний. Сконфуженный. Вилаяли його, а він покліпав очима і вийшов з хати, як непишний.
Понасуплюватися, -плюємося, -єтеся ч. Нахмуриться (о многихъ).
Пристання, -ня, с. = пристановище. Ходить, ходить, — нігде йому нема пристання.
Розбідкатися, -каюся, -єшся, гл. Прикинуться слишкомъ бѣднымъ, начать бѣдниться.
Филозофиста, -ти, м. = философ 2. Філозіфіста наївся тіста, взєв коралі, пішов далі.
Часточка, -ки, ж.
1) Ум. отъ частка. Мені буде часточка, тобі часточка і на церков часточка. Я свою вже часточку прожив, слава Богу.
2) Каждая изъ трехъ крошекъ хлѣба, бросаемыхъ въ миску съ кануномъ послѣ похоронъ, вечеромъ послѣ ужина.
3) Частица св. Даровъ. Як причащає хворого батюшка, так дивиться на часточку. Як потопне часточка, то хворий умре.
4) дати, подати на часточку. Подать о здравіи, за упокой. Дід подав на часточку за охвицерське здоров'я. Як сниться хто з померших, то треба на часточку дать, щоб очей не дерло.
