Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гірло

Гірло, -ла, с. Гирло, одно изъ устьевъ рѣки. Браун. 5, 6. Друге (судно) дунайське гірло пожерло. АД. І. 188. З Дніпрового гірла широкого випливали. Шевч. 255. Жалкується Лиман морю, що Дніпр робить свою волю, свої гірла прочищає, Лиманові закидає. Грин. ІІІ. 592.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІРЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІРЛО"
Барва, -ви, ж. 1) Краска, цвѣтъ. Гол. II. 520. Стіни були помальовані ясно-жовтою барвою. Левиц. Пов. 19. 2) Ворса на сукнѣ. Н. Вол. у. 3) Форменная одежда. Козацьку барву прибірає, зброю наряжає. Гол. І. 10. Ливрея. Слуги в барвах позлотистих гуляють по ринку. К. Досв. 21.
Блевузнити, -ню, -ниш, гл. = блягузкати. Що на рот налізе блевузнить. Ном. № 13047.
Глицарня, -ні, ж. Яма, въ которой приготовляется известь, творило. Черниг.
Загиба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. заги́бнути, -ну, -неш, гл. Погибать, погибнуть, пропадать, пропасть. Горе з жінкою-бідою вік каратами — що маю робити! — мушу загибати! Камен. у.
Повідлазити, -зимо, -зите, гл. Отползти (во множествѣ).
Позасмерджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Протухнуть, испортиться (во множествѣ). Налапали тілько перепелиць, що сі їм позасмерджували. Гн. І. 33.
Понаціжувати, -жую, -єш, гл. Нацѣдить (во множествѣ).
Розум, -му, м. 1) Разумъ, умъ. Не штука наука, а штука розум. Ном. № 603. Людей слухай, а свій розум май. Ном. дурний ро́зум. Глупость. Дурний розум у тобі. Мет. з дурного ро́зуму. По глупости. брати на розум. Замѣчать, принимать къ свѣдѣнію. Бери, Петре, на розум. Ном. № 6076. на ро́зум навести. Навести на умъ, научить, посовѣтовать, растолковать. Скоріш дурень одурить розумного, як розумний дурня на розум наведе. Ном. № 6155. з ро́зуму звести. Обмануть, одурачить, сбить съ толку. Як питається, так на розум наведи, а як не питається, так і з того розуму зведи. Ном. № 3311. навчати ро́зуму, навчати на ро́зум. Наставлять. Я її розуму навчала і добра її гляділа. МВ. ІІ. 19. Почну на добрий розум навчати — як умію, так і навчаю. МВ. ІІ. 9. до ро́зуму приймати. Внимательно слушать. до ро́зуму дійти. Поумнѣть, съ возрастомъ поумнѣть. Яка ще з нею мова? вона ще дурна, нехай перше розуму дійде. МВ. ІІ. 36. до ро́зуму довести. Воспитать, вскормить. Не той тато, що сплодив, а тощ що до розуму довів. Ном. № 7236. держа́ти розум в голові́. Быть благоразумнымъ. Не потурай, дівчинонько, та моїй розмовонці, держи розум та ум добрий в своїй головонці. Чуб. V. 62. добрати ро́зуму. Взять въ толкъ, сообразить, придумать. Мати сина зродила, не добрала розуму та в салдати оддала. Чуб. V. 1008. в ро́зум прийти. Образумиться. не сповна ро́зуму. Не въ полномъ умѣ. Моя жінка не сповна розуму, то вона і чого на світі нема — наговорить. Рудч. Ск. І. 187. перевестися на чий ро́зум. Держать чью руку, дѣлать все по чьему указанію. Поки не брав дочки в Солов'їхи, був чоловік, як чоловік, а тепер зовсім перевівся на Палажчин розум. Левиц. Пов. 343. спасти на ро́зум. Прійти на умъ. Нікому така думка не спала на розум. Кв. II. 286. піти, ходити до голови по розум. Думать, подумать, обращаться къ доводамъ ума. Чи він у барвінку купаний, що так дівчат чарує? Коли вже на правду йде, то й мені він чи одну нічку снився. Вже я ходила-ходила до голови по розум, поки схаменулася. МВ. ІІ. 157. 2) Смыслъ. Силкувався Якимко постерегти розум тієї чудної для українця мови. Левиц. І. 244. Ум. розумець, розумок, розумочок, розумонько. Чуб. V. 347. Був мужиком, тепер паную і трохи розумцю набравсь. Алв. 7.
Сторожність, -ности, ж. Стороженье, карауленье. Посадимо ми, братця, (на вози) по семи молодців, а по восьмому поганялчику, по дев'ятому кашоварничку, а по десятому для сторожности. КС. 1882. XI. 231.
Ушеметатися, -таюся, -єшся, гл. Поспѣшно, наскоро одѣться. А наша бабусенька готовусенька: да скоресенько вшеметалася. Гол. IV. 7.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІРЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.