Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гірло

Гірло, -ла, с. Гирло, одно изъ устьевъ рѣки. Браун. 5, 6. Друге (судно) дунайське гірло пожерло. АД. І. 188. З Дніпрового гірла широкого випливали. Шевч. 255. Жалкується Лиман морю, що Дніпр робить свою волю, свої гірла прочищає, Лиманові закидає. Грин. ІІІ. 592.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІРЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІРЛО"
Білко, -ка, м. Кличка собакъ бѣлой масти. Грин. І. 33.
Зав'язти, -зну, -неш, гл. Завязнуть. Пішла вона (овечка) собі пастись, та й зав'язла у хмелі. Рудч. Ск. І. 40.
Згі́дливий, -а, -е. 1) Пригодный, полезный. Вона згідлива: нею підкурюють корову, як захвора. ХС. IV. 56. Се зілля згідливе: його п'ють од кашлю. Волч. у. 2) Покладистый, сговорчивый, миролюбивый.
Ли́пець, -пця, м. 1) Мѣсяцъ іюль. Одного літнього гарячого дня в місяці липці 184... року з города Тули вийшла купка хлопців. Левиц. Пов. 3. 2) род. пад. — пцю. Липовый медъ.
Натутуритися, -рюся, -ришся, гл. Наежиться, встать (о перьяхъ, волосахъ). Шух. І. 23.
Обгребти, -ся. Cм. обгрібати, -ся.
Опасть, -ти, ж. На деревьяхъ: снѣгъ, иней замерзшій. Вх. Лем. 444. Cм. ожеледець.
Оповістити, -ся. Cм. оповіщати, -ся.
Пліснявка, -ки, ж. Болѣзнь языка: молочница, плѣсневица. КС. 1893. VII. 77. Мил. 31. Пліснявка з язика збіжитъ. Драг. 28.
Хрещенята, -нят, с. мн. Крестники, крестницы. МУЕ. ІІІ. 171.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІРЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.