Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гірло

Гірло, -ла, с. Гирло, одно изъ устьевъ рѣки. Браун. 5, 6. Друге (судно) дунайське гірло пожерло. АД. І. 188. З Дніпрового гірла широкого випливали. Шевч. 255. Жалкується Лиман морю, що Дніпр робить свою волю, свої гірла прочищає, Лиманові закидає. Грин. ІІІ. 592.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІРЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІРЛО"
Гишпанка, -ки, ж. Испанка.
Голубо́чок, -чка, м. Ум. отъ голуб.
Гу́лий I, -а, -е = Ґулий.
Жуга́ло, -ла, с. = жигало.
Зажартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Подшутить.
Лиса́н, -на, м. = лисак 2 (о лошади). Желех.
Новомлинка, -ки, ж. Родъ водки. КС. 1883. VII. 497.
Постухати, -хаємо, -єте, гл. Уменьшиться опухоли (во множествѣ).
Проскавучати, -чу́, -чи́ш, гл. Провизжать (о собакѣ).
Пряшечка, -ки, ж. Ум. отъ пряха.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІРЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.