Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гладишник

Гладишник, -ка, м. Раст. a) Agrimonia odorata L. ЗЮЗО. I. 110. б) Agrimonia Eupatoria L. ЗЮЗО. І. 110. в) Chelidonium majus L. ЗЮЗО. I. 116.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАДИШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАДИШНИК"
Додзьо́бувати, -бую, -єш, сов. в. додзьо́бати, -баю, -єш, гл. Доклевывать, доклевать. Грушку додзьобав. К. Дз. 140.
Дручя́га, -ги, ж. Ув. отъ II. друк.  
Заворуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. Зашевелиться. Котл. Ен. III. 22. Ком. І. 54. Затуркотіла і заворушилась підо мною земля. Стор. МПр. 42.
Засми́кати Cм. засмикувати.
Звика́ння, -ня, с. Привыканіе.
Мечве́док, -дка, м. = кажан. Вх. Пч. І. 16.
Натикати II, -ка́ю, -єш, сов. в. натикати, -каю, -єш, гл. 1) Натыкать, натыкать. Натикала за намітку земної рути. Чуб. V. 1132. 2) Натыкать, наткнуть на что. Мухариці дрібненької не наток би на удку. Вх. Зн. 40.
Познаходити, -джу, -диш, гл. Найти (во множествѣ). Прадід усе те познаходив. Мнж. 133.
Пристрітельний, -а, -е. = пристрітний. Єф. 26.
Рябок, -бка, м. 1) Рябчикъ. 2) Веснушка. Чуб. І. 59.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛАДИШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.