Відростати, -таю, -єш, сов. в. відрости, -ту, -теш, гл. Отростать, отрости. Як відростала чуприна, то закручували її за вухо.
Голіти, -лію, -єш, гл. Обнажаться. Вітер — аж пісок голів; зганяє воду з піску — він і голів.
Горої́житися, -жуся, -жишся, гл. Щетиниться, ершиться.
Ґандзо́лля, -ля, с. соб. Отрепье, лохмотья. Іде, а ґандзолля висить.
Зманювати, -нюю, -єш, сов. в. змани́ти, -ню́, -ниш, гл. Сманивать, сманить.
Незмінний, -а, -е. Неизмѣняемый; неизмѣнный.
Неприємність, -ности, ж. Непріятность.
Примножувати, -жую, -єш, гл. = примножати.
Проречисто нар. Краснорѣчиво. Проречисто казала далі й далі.
Хоч, хоча, хочай, хочень, сз. = хоть. Хоч нічого їсти, та весело жити. Як збрешеш, то хоча надсядься, на ласку послі не понадься. Пусти дочку на улицю хочай подивиться. Хочень Кам'янець невеликий здається, коли людей у йому багато жиє. Хоч що.... Что бы ни... Хоч що буде, — не оглядайсь. Хоч хто.... Кто-бы ни.... Хоч хто казатиме, — не слухайсь. Хоч де... Гдѣ бы ни.... Хоч де будеш, то я тебе знайду.