Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гірчиця

Гірчиця, -ці, ж. 1) Горчица (растеніе и приправа). Камен. у. Вх. Пч. І. 13. 2) Горькій грибъ. Угор. 3) — польова. Раст. Sisymbrium Sophia. L. ЗЮЗО. І. 136.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІРЧИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІРЧИЦЯ"
Волосня, -ні, ж. = волосінь.
Жи́ляник, -ка, м. Прѣсный коржъ изъ ржаной муки на водѣ, который пекутъ въ первый понедѣльникъ великаго поста. Харьк. и Кіев. г.
Капкан, -ну, м. Канканъ. Капкан її (лисицю) за хвіст. Мнж. 2) Ум. капкане́ць. Желех.
Настилування, -ня, с. Вышиванье и вышивка гладью. Чуб. VII. 415.
Наче нар. Будто, какъ будто, точно, словно. Як я почула, наче мене холодом обняло. Наче б пахнуть первої жони сльози. Рудч. Ск. I. 84.
Неклан, -на, м. Сказочный эпитетъ борова: кабан-некла́н. Рудч. Ск. II. 2. Испорченное вмѣсто іклан, т. е. имѣющій большіе ікла (клыки).
Обруч 1, -ча, м. 1) Обручъ на кадкѣ, бочкѣ и проч., въ рыболовномъ снарядѣ назыв, ятір и пр. Шух. І. 227. Cм. также решітка 5. Шух. І. 167.
Славен, -вна, -не = славний.
Страсть, -сти, ж. Страсти, вечернее богослуженіе въ страстной четвергъ. Був я на страсті. Ном. № 12832.
Фіранка, -ки, ж. Штора на окнѣ. Фіранки на вікнах. Гн. І. 135.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІРЧИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.