Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гільчастий

Гільчастий, -а, -е. = гіллястий Стоїть дуб гілчастий. Мнж. 150. гільчастий скатерть? (вар. дрябчастий, квітчастий). Мил. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІЛЬЧАСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІЛЬЧАСТИЙ"
Бондарівна, -ни, ж. Дочь бочара. Ном. № 8443. Чуб. V. 428.
Варня, -ні, ж. Помѣщеніе для варки, кухня. Желех.
Кнюхятий, -а, -е. Брюхастый. Борз. у.
Курбелити, -лю, -лиш, гл. Вихриться, клубиться; летѣть вихремъ. Желех.
На́гле нар. = нагло. Котл. Ен. Нагле вмер. Нволынск. у.
Покутати, -таю, -єш, гл. Убрать, прибрать. А я вже.... скрізь покутаю як треба. Федьк.
Привертиця, -ці, ж. Раст. Convolvulus, вьюнокъ. Мнж. 190.
Прилітувати, -тую, -єш, гл. = прилітати. Вх. Лем. 456.
Рагляк, -ка, м. = олень. Вх. Пч. II. 6.
Хабуз, -зу, м. 1) Грубыя сорныя травы. Желех. 2) = хабаз. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІЛЬЧАСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.