Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гільцем

Гільцем нар. гільцем голий. Совершенно неимущій; голъ, какъ соколъ. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІЛЬЦЕМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІЛЬЦЕМ"
Безпритомний, -а, -е. Безчувственный. З вечора до самого ранку під коморою безпритомний лежав.... Не пив би горілки! МВ. (КС. 1902. X. 144).
Горі́шенько, -ка, м. Ум. отъ горіх.
Дока́зчиця, -ці, ж. Уличительница.
Зага́рливий, -а, -е. Усердный, горячій въ работѣ. Загарливий до роботи. Н. Вол. у.
Мерзи́ти, -зить, гл. безл. Возбуждать отвращеніе, омерзеніе.
Осадкуватий, -а, -е. Приземистый, коренастый. Молодий ще чоловік, осадкуватий, широкоплечий, ширококостий. Мир. Пов. І. 140.
Перемінити, -ся. Cм. переміняти, -ся.
Прохід, -хо́ду, м. 1) Проходь. 2) = прохідка. У неділю по вечері помоливсь пан Богу, взяв собі вірну слугу, пішов для проходу. Грин. III. 616.
Чобаник, -ка, м. Трясогузка, Motacilla. Вх. Зн. 81.
Шанобливий, шановливий, -а, -е. Почтительный. Буде слухняна і шановлива. Кост. Ч. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІЛЬЦЕМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.