Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гіяба

Гіяба нар. = гляба. Вх. Зн. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІЯБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІЯБА"
Багніт, -ту, м. Штыкъ. Подольск. г.
Балаки, -лак, ж. мн. Разговоры. ЗОЮР. І. 277. Другий підходе з такою розмовою до короля, як і перший... Третій підходе до короля з тими ж самими балаками. Чуб. І
Відбавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відбавити, -влю, -виш, гл. Убавлять, убавить, уменьшать, уменьшить.
Ля́гмо, -ма, с. = лягови. От як у добре лягмо і приліта змій. Мнж. 9. Іде селом — а ні телень, хоч би тобі собака гавкнув, а воно були пізні лягма. Лебед. у.
Обезвічити, -чу, -чиш, гл. Изувѣчить. Лютий, дуже лютий був... безневинно чоловіка було обезвічить. О. 1862. V. 107.
Одягти, -ся. Cм. одягати, -ся.
Палуб, -ба, м. = палуба 1 — 3. Ум. палубе́ць.
Повідносити, -шу, -сиш, гл. Отнести (во множествѣ). Повідносив йому все, що мав.
Попісцяти, -цю, -циш, гл. Пососать. Як попісце корову теля, то й дасться здоїти. Волч. у.
Хрупотіти, -почу, -тиш, гл. = хрупостіти. Чую, щось хрупотить по снігу, — підмерзло за ніч. Камен. у. Хрупотіло щось на улиці по снігу, — то він і йшов. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІЯБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.