Граби́на, -ни, ж. 1) Грабъ, одно дерево. Грабина висока та листом широка. Ой бери, синку, гострий топір та рубай грабину із кореня. 2) соб. Грабовыя деревья. Ліс застилав гори й долини чистою старою дубиною та грабиною. Ум. Граби́нонька. (Только къ 1-му значенію). У полі грабинонька тонка та висока.
Ґу́ґля, -лі, ж. 1) Родъ верхней мужской и женской одежды изъ бѣлаго сукна у гуцуловъ. Форма ґуґлі: мѣшокъ, распоротый по одной сторонѣ, надѣтый на плечи и связанный на шеѣ шерстянымъ шнуркомъ или мѣдною цѣпью; сшитый конецъ ґуґлі служитъ вмѣсто башлыка. 2) = Ґуля. Як ударив, так ґуґля й набігла йому. Ум. Ґу́ґолька.
Джерґотня́, -ні́, ж. = Джерґіт. Жидівська джерґотня.
Запра́ва, -ви, ж. 1) Запросъ (при пропродажѣ). 2) Начинаніе, приготовленіе къ чему, матеріалъ для чего-либо приготовленный. Пропала вся заправа! І вже! шкода й заправи! 3) Приправа.
Знівечити, -чу, -чиш, гл. Испортить; изуродовать, искалѣчить. Знівечив чоловіка. Десять літ неволі... знівечили, убили мою віру і надію.
Мерчу́к, -ка́, м. Мертворожденный.
Обавлятися, -ля́юся, -єшся, гл. = баритися, гаятися.
Промінястий, -а, -е. = промінистий. Високо над усім грає вішне проміняєте сонечко. Промінясті очі.
Сивиця, -ці, ж. Раст. Nardus stricta.
Чепуристий, -а, -е. Любящій опрятность, щеголеватый. Не знаю, чи добре тобі, дочко, буде в цієї чепуристої свекрухи?
