Вибиванка, -ки ж = вибійка.
Зака́чувати, -чую, -єш, сов. в. закача́ти, -ча́ю, -єш, гл. 1) = закасувати, закасати. 2) — глину. У горшечниковъ: смоченную водой глину смѣшивать такъ, чтобы обратить ее въ тѣстообразную массу.
Копиця, -ці, ж.
1) Копна травы. Дівчата на луці гребли, а парубки копиці клали. Погоріло в степу сіно, нема ні копиці.
2) Куча чего-либо. А в лагері знайшли різниці: лежали битих мняс копиці. Ум. копичка. А ввечері холодками клали в копички рядками. Кілько грачів у «короля» кладуть... руки долонями вниз, одна рука на другу, щоб стала копичка.
Отвердіти, -ді́ю, -єш, гл. Затвердѣть. А оце саме отверділо тіло.
Позлотистий, -а, -е. Золоченый. Із під поли позлотистий недолимок виньмає. Объ одеждѣ: шитый золо томъ. Слуги в барвах позлотистих гуляють по ринку.
Поназбірувати, -рую, -єш, гл. Собрать (во множествѣ). Поназбірували слив та й продають по копі відро.
Поприпинати, -на́ю, -єш, гл. Привязать на веревку (многихъ). Назад руки пов'язали, до коней поприпинали.
Розм'якнути, -кну, -неш, гл. Размякнуть. Уже Вулькан розмяк як каша.
Тириканяя, -ня, с.
1) Плохая игра на скрипкѣ.
2) Игра на валькѣ.
Уласкавлювати, -влюю, -єш, сов. в. уласкавити, -влю, -виш, гл. Умилостивлять, умилостивить.
