Балабон, -на, м. Бубенчикъ, погремушка. У нашої попаді балабони на заді; не багато — тільки п'ять, куди іде — брязкотять. Ум. балабончик.
Жовти́зна, -ни, ж. = жовтина.
Златоско́ваний, -а, -е. Выкованный изъ золота. Златоскована сурма.
Коливорот, -ту, м. = коловорот. Коливорот — ще й помальований зеленим — на ланцюгах ходив, обкований був. І на стовпі бляшане півпівника: куди вітер, туди й він обертався та чергинькав.
Ламати, -ма́ю, -єш, гл.
1) Ломать, ломить, преломлять. Бог ламав, та й нам давав. Гамалія по Скутарі, по пеклу гуляє, сам хурдигу розбиває, кайдани ламає. Вітер в гаї нагинає лозу і тополю, лама дуба, котить полем перекотиполе. Узявши ж п'ять хлібів та дві риби і поглянувши на небо, благословив їх і ламав, і давав ученикам класти перед народом. Взявши Ісус хліб і поблагословивши, ламав і давав їм і рече: прийміть, їжте: се єсть тіло моє.
2) Размывать (о водѣ). Ворскла — річка невеличка, береги ламає.
3) Нарушать; не сдерживать слова. Не ламав я Божого закону. Не то ламле суботу, а ще й отцем своїм зве Бога. Хто ламає слово, той віру ламає.
4) — коноплі. Бить коноплю при обработкѣ ея.
5) — язик. Коверкать рѣчь, слова. Ламаючи язик на татарський штиб.
Надпусто́шувати, -шую, -єш, сов. в. надпусто́шити, -шу, -шиш, гл. Опустошать, опустошить часть чего. Гетьманове... перейшли річку Рось коло Корсуня, надпустошили міста, потягли мимо.
Пошкалубати, -ба́ю, -єш, гл. = поколупати.
Скромадитися, -джуся, -дишся, гл. Царапаться. Чую, в сінях щось скромадиться.
Хвабрика, -ки, ж. Фабрика. На шуршанських фабриках дуже добра плата робітникам.
Цюрпіль, -лі, ж. = банюра.
