Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гідність

Гідність, -ности, ж. Достоинство. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІДНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІДНІСТЬ"
Байбара, -ри, ж. Длинный кнутъ у пастуховъ. Екат. Левч. 58.
Будячок, -чка, м. Ум. отъ будяк.
Відповіщати, -щаю, -єш, сов. в. відповістити, -щу, -стиш, гл. Разсказывать, разсказать. Чую, що стара за мене одповіщає. МВ. І. 17. Люде всі як раз нам і відповістили. Федьк. Як почала вона говорити, то і за себе все сказала, і за нас одповістила. МВ. І. 75.
Закарлю́чити, -ся. Cм. закарлючувати, -ся.
Марчу́к, -ка, м. Щенокъ, родившійся въ мартѣ.
Нендзорі, -рів, м. Осенніе ягнята. Лохв. у.
Озизти, -зну, -неш, гл. Обрюзгнуть. Дитина озизла.
Поперероджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Переродиться (о многихъ).
Урожа, -жі, ж. = урожай. Шух. І. 38. Ой дай-же, Боже, на хліб урожу. Гол. IV. 553.
Четирня, -ні, ж. Всѣ четыре колеса въ возу вмѣстѣ. Екат.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІДНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.