Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гіллюка

Гіллюка, -ки, ж. = гілляка. Г. Барв. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІЛЛЮКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІЛЛЮКА"
Валюка, -ки, об. Лѣнивецъ, лежебокъ. Харьк. у. О. 1862. IX. 66.
Відвітний, -а, -е. Отвѣтный.
Запря́жка Ii, -ки, ж. Въ выраж. у запря́жці бу́ти. Быть запряженнымъ. Зміев. у.
Корячок, -чка, м. Ум. отъ коряк.
Кошлання, -ня, с. Взъерошиванье (волосъ, шерсти).
Навміру́ще нар. Ha смерть. Так йому вже навміруще і йшлось.
Надто́чувати, -чую, -єш, сов. в. надточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Прибавлять, прибавить, добавлять, добавить. Треба розуму надточити, де сила не візьме. Ном. № 5843. 2) Выцѣживать, выцѣдить, выточить часть (жидкости).
Розрізняти, -няю, -єш, сов. в. розрізни́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Раздѣлять, раздѣлить, разлучать, разлучить. Треба розрізнити парубка та дівку. Грин. І. 280. 2) Различать, различить, разбирать, разобрать. Не може розрізнити, що говорять: стілько було сміху. Г. Барв. 311.
Світлість, -лости, ж. Свѣтъ. Чим Бог світлость доточив? Огнем. Ном. № 403. Очам світлость показав. Грин. II. 40.
Сполуватися, -луюся, -єшся, гл. = сполятися. Не сполуйся з чужим, бо дуже зле буде; найкраща спілка — чоловік та жінка. Могил. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІЛЛЮКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.