Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гіллюка

Гіллюка, -ки, ж. = гілляка. Г. Барв. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІЛЛЮКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІЛЛЮКА"
Гу́лькнути, -кну, -неш, гл. Юркнуть, нырнуть, внезапно появиться. Так і гулькнув у воду. Пора, бач, гулькнула не та. О. 1861. II. 176. 2) Кинуться, броситься, хлынуть. Угор. 3) Крикнуть, хрюкнуть. Угор.
Допусти́ти Cм. допускати.
Зорявий, -а, -е. = зоряний. Зорява стяга рожева зорялася. МВ. (О. 1862. І. 90). Зоряве небо миготить. К. (О. 1861. IV. 151).
Лю́бця, -ці, ж. Милочка. Жінко ж моя, любцю ж моя, іди ти додому. Чуб. V. 93.
Миша́стий и миша́тий, -а, -е. Мышинаго цвѣта, пепельный. Мишатий кінь. Н. Вол. у.
Мостни́ця, -ці, ж. Толстая доска, половица. Н. Вол. у.
Нелюд, -да, м. Безчеловѣчный, жестокій, свирѣпый человѣкъ.
Омітати, -та́ю, -єш, гл. = обмітати.
Струхти, -хну, -неш, гл. Сгнить. Корінь його струхне. К. Іов. 30. Галя може струхла там у землі. Рудч. Ск. І. 138.
Уполоти, -лю, -леш, гл. Выполоть (часть). Вполов пів грядки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІЛЛЮКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.