Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гіллячко

Гіллячко, -ка, с. Ум. отъ II. Гілля.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІЛЛЯЧКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІЛЛЯЧКО"
Ґе́ґавка, -ки, ж. = Гоголь. Вх. Зн. 11.
Дзьоркач, -ча, м. = Дзенкач. Вх. Пч. ІІ. 10.
Дране́нький, -а, -е., Ум. отъ драний.
Замо́жніти, -нію, -єш, гл. Разживаться, богатѣть.
Мину́лість, -лости, ж. Прошлое.
Письменник, -ка, м. 1) Писатель. Виднійше нам усе те в високих розумом письменниках. К. (О. 1861. VI. 28). 2) Въ евангеліи: книжникъ. І зібравши всіх архієреїв і письменників людських, допитувався в них, де Христу родитися. Єв. Мт. II. 4.
Польщак, -ка, м. Такъ въ Херс. губ. называютъ крестьянина изъ Подольск. или Кіевск. г.
Росквакатися, -каюся, -єшся, гл. Расквакаться. Переносно: разревѣться. А дитина на припічку росквакалася. Чуб. V. 635.
Само 1 нар. Хотя, однако, все-таки, по. Угор.
Терпетина, -ни, ж. Терпентинъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІЛЛЯЧКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.