Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гіллячко

Гіллячко, -ка, с. Ум. отъ II. Гілля.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІЛЛЯЧКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІЛЛЯЧКО"
Бездзвінний, -а, -е. Не имѣ»ющій колоколовъ. Андрієвська церква в Київі бездзвінна. 2) Безъ колокольнаго звона. Рання служба по деяких місцях буває бездзвінна.
Гнойовик, -ка, м. = гнояк.
Гре́бання, -ня, с. Брезганіе, пренебрежете.
Кінник, -ка, м. = кінниця. Шух. І. 185.  
Наво́зити, -жу, -зиш, сов. в. навезти́, -зу́, -зе́ш, гл. Навозить, навезть. Дідова дівка навезла усякої всячини. Рудч. Ск. II. 58.
Охайлучити, -чу, -чиш, гл. Ополоть, очистить отъ вѣтвей = охаючити. Треба цю щепу охайлучити. Пр. у.
Прибігнути, -ну, -неш, гл. = прибігти. Вх. Уг. 263.
Прилічувати, -чую, -єш, сов. в. прилічи́ти, -чу́, -чиш, гл. Присчитывать, присчитать.
Скориняти, -няю, -єш, гл. = скорняти. Порубаю калиночку, бо вмію, скориняю Парасочку, бо смію. Гол. II. 129.
Ступка, -ки, ж. 1) Ступка. Поли б мені ступка та жорна. Чуб. V. 485. 2) Слѣдъ ноги на землѣ. Скрізь ступки чоловічі; з Хими зняли чобіт примірять до того сліду, ставили той чобіт у ступку, і як раз прийшлось. Павлогр. у. (Залюб.). 2) Родъ дѣтск. игры. КС. 1887. VI. 459.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІЛЛЯЧКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.