Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гірочок

Гірочок, -чка, м. Ум. отъ гірок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІРОЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІРОЧОК"
Зацве́нькати, -каю, -єш, гл. Иронически: заговорить. Наші хлопці і дівчата швидко зацвенькали по ляхівскій. Левиц. І. 159.
Какаріку! меж. Крикъ пѣтуха. Курить як чорт од какаріку! Ном. № 4420. Летів півень через ріку, казав: какаріку! Н. п. Cм. кукуріку.
Калитина, -ни, ж. = калита. Желех.
Милосе́рдний, -а, -е. Милосердный. Дав єсь волю серцю мому, милосердий Боже! Чуб. V. 3. Приручаю тебе, серденятко моє, милосердному Богу. Мет. 25.
Ми́мрити, -рю, -риш, гл. Говорить невнятно, бормотать. Було часто... мимрить (уже гласу не було): «Ой хто лиха не знає»... Г. Барв. 357. І слухав я, як мимрило щось тихо. К. Іов. 10.
Перебурхати, -ха́ю, -єш, гл. Перебушевать. Стишилось море, перебурхало.
Посновиґати, -гаю, -єш, гл. Посновать, пошататься. Свиня у панський двір залізла, посновиґала там. Гліб. 39.
Пучок, -чка, м. Пучокъ. Пучок зілля. Стор. МПр. 155. Ум. пучечок.
Терпибіда, -ди, ж. Раст. Ranunculus acris. Вх. Пч. I. 12.
Хлептати, -пчу, -чеш, гл. = хлебтати. Не погане море, що собаки хлепчуть. Ном. № 5210. Та ж він хлепче кров людськую, мов собака воду. К. МБ. X. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІРОЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.